| Фото: dw.de У Стародавніх Афінах і Стародавньому Римі доводили до відома громадян постанови, укази і тому подібні суспільно значущі документи, викрешуючи їх на мармурі, видряпуючи на глині і металі і встановлюючи в публічних місцях. З винаходом паперу і друкарського друку характер і зміст публічних оголошень помітно змінилися. Листівки, плакати, памфлети, карикатури, - папір, як кажуть, терпів все. У наступні століття особливе значення стала набувати реклама. Афіші, оголошення тощо розклеювали на стінах, воротах, парканах, деревах ... Зовнішність міст це, м’яко кажучи, не надто прикрашало.
Слово “афіша”, до речі, виникло в XIX столітті від французького слова “аfficher” - “вивішувати, розклеювати”. Тоді ж стали намагатися навести хоч якийсь порядок. У Берліні, наприклад, всі оголошення державних установ наказувалося друкувати на червоному папері: щоб відразу відрізняти важливе від менш важливого. Взагалі на розміщення публічних оголошень потрібен був дозвіл, який видавали за певну плату. Але афішний хаос і далі процвітав.
Лише в середині XIX століття в містах Англії та Франції стали з’являтися перші афішні тумби (у Франції вони називалися “тумбами Моріса” на честь людини, яка першою встановив їх в Парижі). Тумби здавали в оренду для розклеювання - найчастіше - концертних і театральних афіш, а також рекламних оголошень. До речі, в Парижі Морріс отримав дозвіл міської влади на встановлення цих тумб тільки за умови, що всередині у них будуть зберігати свої мітли, лопати і совки міські двірники.
Перші такі тумби з’явилися у французькій столиці в 1863 році. Ну, а першим придумав їх берлінський видавець Ернст Літфас (Ernst Litfaß). 5 грудня 1854 він уклав договір з президентом берлінського управління поліції про “публічне розклеювання оголошень” на спеціальних тумбах. Через півроку перші такі тумби, які німці стали називати “колонами Літфаса”, з’явилися на вулицях міста. Уже в перший рік встановили близько ста таких афішних тумб.
З самого початку центральне місце займали на них рекламні оголошення, більшість яких Літфас сам друкував у своїй друкарні. Правда, підприємець зобов’язаний був розміщувати також всілякі укази, постанови влади тощо, але з’являлися вони серед строкатої і помітною рекламної інформації відносно рідко.
Загалом, вже 160 років тому визначився один з принципів реклами: для залучення загальної уваги вона повинна бути яскравою, наочною та привертати увагу. Вигляд “тумб Літфаса” з роками, звичайно, змінювався, але не надто радикально. Так, висота залишалася в межах від 2,20 до 3,60 метра.
Спочатку тумби робили з дерева, потім складали з цегли. Сьогодні використовують бетон або металеві конструкції. За часів кайзерівської Німеччини їх прикрашали крученими чавунними гратами і ланцюгами. Після Другої світової війни дизайн афішних тумб став суто функціональним.
Сьогодні вцілілі “тумби Літфаса” знову стали прикрашати. Деякі, наприклад, підсвічуються зсередини. Крім того, за їх подобою будують більш сучасні конструкції, інформує dw.de.
