| Фото: bbc.co.uk Крім того, тротуар уздовж Хрещатика можуть розширити за рахунок двох смуг проїжджої частини, сказав Сергій Целовальник в інтерв’ю ВВС Україна.
Остаточні рішення залежатимуть від результатів архітектурного конкурсу, підсумки якого підіб’ють до кінця весни 2015 року.
Уряд і київська влада проводять конкурс серед архітекторів на найкращий проект реконструкції центру Києва під назвою “Територія гідності”. Рішення конкурсу стосуватимуться території площею 70 га.
Серед запланованих нововведень – система пам’ятників учасникам протестів, музей Майдану і Міжнародний культурний центр в приміщенні Українського дому.
До журі конкурсу запросили, зокрема, художника Леся Подерв’янського, історика Ярослава Грицака та вісьмох європейських і американських архітекторів.
Підсумки конкурсу мають підбити до літа 2015 року. Будівництво, скоріш за все, триватиме роки, кажуть організатори.
На конкурс подалися понад 60 іноземних учасників з 18 країн, кажуть у київській владі. Більшість заявок, однак, надійшла від українських архітекторів - близько 400.
Проект фінансуватимуть за рахунок держави і добровільних пожертв, каже головний архітектор Києва.
Передбачається оновлення всього Хрещатика і Європейської площі.
Організатори пояснюють, що на цій території не має бути парканів, перешкод, кіосків і нових комерційних забудов. Внаслідок конкурсу можуть змінити і підземний простір під Майданом і Хрещатиком, де нині працюють магазини.
З Майдану, допускає Сергій Целовальник, можуть також прибрати скляні куполи і монумент Незалежності.
“Колона – це символ імперії, символ тоталітарності. А ми ж будуємо демократичну державу, так?”, - сказав він ВВС Україна.
Інша номінація – меморіали учасникам Майдану, які пропонують розмістити по всьому центру Києва на ділянці площею 70 га.
Питання про те, чи будуть ці пам’ятники вшановувати також загиблих силовиків, які протистояли мітингарям, поки що відкрите. За опитуванням, яке проводили організатори конкурсу, 53% респондентів висловилися проти цього. Щоправда, опитування, як свідчить сайт “Території гідності”, враховувало лише думки прибічників Майдану.
У завданні архітекторам сказано, що проектуючи пам’ятники, вони мають утримуватися від образу “невідомого солдата радянського зразка”, уникнути антропоморфних образів, натуралізму і “шароварних” символів. Там також йдеться, що на Майдані “не треба створювати “цвинтар”.
Міжнародний культурний центр, який є третьою номінацією, має виникнути на базі Українського дому на Європейській площі. Там передбачають дитячі освітні зони, бібліотеку, “антикафе”, зони харчування, творчі майстерні та ін.
Музей Майдану, який складає четверту номінацію, можуть створити в приміщенні Українського дому, Будинку Профспілок або в новій споруді на місці пустиря на алеї Героїв Небесної сотні.
Організатори конкурсу кажуть, що активісти зібрали понад 1,5 тис. експонатів для майбутнього музею. Серед них елементи барикад, прапори, предмети самооборони і побуту мітингарів.
Умови конкурсу передбачають, що Хрещатик не стане пішохідною зоною.
