За словами завідувача травмпункту першої міської лікарні, директора центру антирабічної допомоги Ігоря Непорадного, в середньому на рік у травмпункті приймають від 500 до 550 людей, покусаних собаками, кішками, їжаками, гризунами, кажанами, тощо. З них 90% – безпритульними собаками.
«Те, що собака має на вусі клеймо, означає, що вона перебуває на обліку і стерилізована, але ніхто не гарантує, що вона безпечна. Траплялися випадки укусів кінцівок, навіть по 5-6 разів. Але так покусати може і домашня тварина. Іноді господар, вживши немалу дозу алкоголю, наближається до собаки, не знаючи, що ці тварини дуже не люблять запах спиртного і можуть стати агресивними. Був випадок, коли пес зняв скальп з дитини, але це був одноразовий укус, коли собака схопила дитину за волосся і здерла практично майже усю шкіру з голови», – розповідає Ігор Непорадний.
Але випадку, щоб ціла зграя собак вибігла з певної території, повалила жінку на землю і покусала, лікарі не пригадують. І це, можливо, є першим сигналом для того, щоб замислитися, наскільки безпритульні тварини, особливо собаки є небезпечними.
Курс лікування при укусі тварин – це введення шести ін’єкцій антирабічного препарату, вакцини, одна ампула якої коштує від 60 до 100 грн.
«Практично усі рани від укусів є первинно інфікованими. Зуб контактує зі шкірою, прориває її і наносить рану. На зубі є певні ферменти, слина, яка розкладає тканини. Через небезпеку інфікування такі рани не зашивають для того, аби не допустити розвиток інфекції. Також від укусу можна отримати зараження сказом, хоча останні роки таких випадків у Івано-Франківську не було. Проте лікарі призначають навіть профілактичне лікування, аби запобігти захворюванню сказом. Адже 98-99% такої хвороби закінчуються смертю пацієнта», – каже Ігор Непорадний.
Рани після укусів лікарі не зашивають, а значить вони заживають значно довше. В крайньому разі наносять так звані навідні шви, аби звести краї рани, щоб будь-коли можна було ці шви розпустити і боротися з інфекційним ускладненням.
Головний лікар Івано-Франківська Тарас Масляк розповідає, що до закладів охорони здоров’я люди після укусів собак потрапляють дуже часто.
«В більшості європейських країн тварини є облікованими і кожен господар несе відповідальність за тварину, особливо, якщо вона опиняється на вулиці. У нашій державі, як це не прикро, такої відповідальності немає.
Собаки, які напали на жінку в п’ятницю, були сторожовими, вони вибігли з території, яку охороняли. І це ще й вина охоронців, які допустили, щоб тварини покинули територію. Можливо, заходи по каструванню собак дадуть якийсь ефект через 5-7 років, якщо буде природне зменшення кількості безпритульних тварин. Але тоді, коли одні люди займаються стерилізацією тварин, інші навпаки, викидають цуценят на вулицю. І це справді є проблемою. У Івано-Франківську трапився перший справді жахливий випадок нападу зграї бродячих собак на людину, але ніхто не може гарантувати, що така ситуація не повториться», – каже Тарас Масляк.
