| Фото: theeuros.eu Директор брюссельського Центру європейських політичних досліджень (CEPS) Даніель Грос (Daniel Gros) в ексклюзивному інтерв’ю DW дав свій прогноз подальшого розвитку відносин між Україною та Євросоюзом.
У понеділок, 15 грудня, прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк прибуде до Брюсселя для участі в інавгураційному засіданні ради асоціації “Україна - ЄС”. Що ви очікуєте від цієї зустрічі?
Євросоюз цікавить, наскільки Україна просунулася у своїх реформах. Головна проблема Києва в тому, що він не в змозі одночасно сформувати велику армію, реформувати національну економіку і при цьому ще підтримувати ентузіазм серед власного населення.
Які реформи найбільш важливі, на думку ЄС?
Конкретно в даний момент мова йде про двох центральних питаннях: по-перше, чи буде піднята до світового рівня ціна, яку українські домогосподарства платять за електроенергію та опалення - в даний момент вона занадто низька і не покриває витрат виробництва. По-друге, чи повинна Україна виплачувати свій зовнішній борг з тих коштів, які вона отримає від ЄС, або ж краще почекати з розрахунком і поговорити з кредиторами про можливість відстрочки. Цілком може бути, що ЄС все ж не захоче сіяти паніку серед іноземних кредиторів України, тому, швидше за все, борги будуть повернуті повністю. Що ж стосується вартості комунальних послуг, то тут Євросоюз мало що може зробити. У Брюсселі вислухають плани українського уряду з цього приводу.
А як загалом оцінюють успіхи уряду України в Брюсселі?
Досі, швидше з часткою розчарування - конкретної реалізації реформ поки ще не спостерігається. І це відноситься не тільки до економіки країни, а й до поліції, судової системи.
Ось уже багато років Україна домагається введення безвізового режиму з Євросоюзом. Як ви вважаєте, чи буде в майбутньому році прогрес у цій галузі?
Малоймовірно, що тут відбудуться серйозні зміни, так як в ЄС, на жаль, є досить країн, які серйозно побоюються зростання імміграції. Тому буде непросто домогтися послаблень у цій галузі.
І знову про гроші - складається враження, що для України в даний момент це центральне питання, вона потребує додаткових мільярдах від Заходу. В одному з аналітичних доповідей ви пропонуєте почати фінансування “з низів”. Як, на вашу думку, повинні розподілятися на Україні кошти, отримані від Заходу?
Традиційно фінансову допомогу отримує уряд, міністерство фінансів - саме вони і повинні згодом перерозподілити гроші вже всередині країни. Однак у даний момент керівництво України не в змозі впоратися з таким завданням.
Доходить інформація про такий розмах корупції, що було б набагато краще, якби ЄС направив гроші не в Київ, а відкрив би безліч невеликих бюро в провінційних українських містах, з тим, щоб виплачувати гроші безпосередньо населенню. Приміром, пенсіонерам або нужденним сім’ям, які не можуть оплатити занадто великі рахунки за опалення.
Тобто, українські пенсіонери отримували б тоді гроші безпосередньо з ЄС, а не від власного уряду в Києві?
Абсолютно вірно. Потрібно було б відкрити багато невеликих бюро з європейськими прапорами біля входу і пояснити: ви приходите до нас зі своїми рахунками за комунальні послуги та документами, які доводять ваш дохід. І якщо ми побачимо, що платити за опалення вам не по кишені, то зможемо надати вам пряму фінансову допомогу.
Ви можете називати країни, де подібна система спрацювала?
На даний момент немає, так як багато країн заявляють, що це порушує їхній суверенітет. У випадку з Україною це був би новий шлях для обох сторін. І якщо завдання було б поставлена конкретно (ми повинні в найкоротший термін реалізувати цей проект без участі українського держапарату), тоді нас би підтримали багато НУО та групи волонтерів. Але головне - фінансову допомогу населення отримало б безпосередньо.
В ході зустрічі в Брюсселі йтиметься також і про угоду про асоціацію з ЄС, яка Євросоюз і Україна підписали влітку цього року. Однак, враховуючи інтереси Росії, восени вступ документа в силу було відкладено на рік. Як ви бачите подальший розвиток цієї ситуації?
У Брюсселі на перенесення термінів вступу угоди в силу пішли з небажанням. Звичайно, це було реальне втручання з боку Росії. Однак з європейського боку робота щодо якнайшвидшої реалізації цього проекту триває. Питання в тому, що може зробити сама Україна. І справа зовсім не в тому, що в уряду немає бажання, у нього немає відповідного адміністративного апарату.
Росія хотіла б, щоб угода про асоціацію було змінено відповідно до побажань Москви. Чи відбудеться це в 2015 році?
Цілком може статися так, що деякі малозначні поправки будуть внесені, щоб показати Росії - добре, зараз ви домоглися свого. Однак по суті (протест Росії. - Ред.) Не має ніякого сенсу. Угода про асоціацію з ЄС означає лише відкриття кордонів і прийняття сучасних стандартів - все це не має на меті зашкодити російським інтересам, навпаки, швидше послужити їм.
