Їх імена знають тільки найближчі родичі, а себе вони називають позивними: комбат Віктор Тихенький та бійці: „Матвій”, „Клан”, „Святий” — з різних районів Івано-Франківщини. Вони безпосередньо брали участь в обороні аеропорту.
Разом із ними — учасники „Правого сектора”: Віталій Вишнюк та його побратими із Калуша.
Комбат Віктор — родом із Івано-Франківська. Був поранений. У боях — із 6 липня. Захищав Україну на передовій — в тому числі, у Пісках та в Донецькому аеропорту.
Військовий капелан отець Микола — був священиком і в мирний час. Він більше скидається на творчого вчителя , ніж на відстороненого духовного наставника. Коли почалася війна, зрозумів, що його місце на фронті. Має медичну освіту. Скидається, що він знає особисто кожного із бійців. Слова кожного з них слухає, ні на мить не відволікаючись.
Побратим „Клан” — із Городенківського району. Цей оптимістичний боєць зізнається, що шкільні роки ніколи не був організованим націоналістом: не входив до жодних організацій. Тепер — учасник „Правого сектору” та Добровольчого українського корпусу.
Учні зібралися у актовій залі ЗОШ №2, і доносили із класів хлопцям стільці, яких не вистачає. Кожна зустріч у „кіборгів” розпочинається зі спільної молитви — і цього разу всі читають „Отче наш” та „Богородице Діво”. Капелан Микола розповів, чим є Добровольчий український корпус, після чого хлопці поділилися пережитим та відповіли на запитання школярів.
Учні зустріли бійців аплодисментами, і так само проводжали. Майже годинна зустріч минула в атмосфері уважного сприйняття. Учасники зустрічі — учні восьмих, дев’ятих, десятих та одинадцятих класів та їхні вчителі. Учениця школи Христина Дутчак подякувала „кіборгам” за увагу до їхньої школи від імені учнів. Після закінчення зустрічі могли роздивитися озброєння „кіборгів” та навіть приміряти його.
Зустріч тривала більше одного уроку і цілу перерву. Після дзвоника до зустрічі приєдналися учні і сьомих класів. Учні обступили “кіборгів” і просили залишити їм автограф або запитували про вартість того чи іншого озброєння. Старшокласниці поспішали познайомитися із “кіборгами”, а деякі дівчата навіть розплакалися.
— Не встигли обійнятися, — сказала одна із дівчат, відводячи подругу із двору.
— Це дуже незвична зустріч. Ми не очікували такої бурі емоцій, — розповіла вчителька української мови Наталія Хамуляк. — Можливо, і можна було підготуватися краще, адже у залі були і представники учнівського парламенту. Вони могли задати гарно сформульовані запитання. Але такої уваги від учнів я не очікувала. Особливо восьмі класи, які від початку до кінця не відриваючись слухали виступ капеллана...
Варто зазначити, що у ЗОШ №2 діяла волонтерська група зі збору коштів на потреби АТО, який тривав упродовж осені. Кошти передали на закупівлю амуніції для армії та на лікування пораненого Олега Івахнюка.