| Фото: Володимир Гарматюк – Світлана Хміль каже, може, тому, що то всебічний погляд. “Оте третє ніби дивиться на нас...” Я б сказав, крізь нас, – розмірковує Володимир Гарматюк. – Кожну її картину можна розділити на кілька... і вони будуть повноцінними, жодній з частин нічого не бракуватиме. А ще на картинах стало багато риб. Раніше стільки риб не було. Вперше двох я побачив на картині, яка сьогодні висить у мене на стіні. Вони заплуталися у гіллі дерев. А одна з них тримала у морді перстень (обручку?). “Риба – то Ісус, – каже Світлана, – а ще її просто малювати... дві хвильки, і вже риба.”. З Ісусом, напевно, так само просто, якщо вміти, звичайно...
– Риба – архетипічний символ, глибинний та дуже архаїчний. Один з візуальних універсумів буття, я так думаю. В християнстві риба виступає як давній символ Христа... В моїх роботах то є просто любов до риб, збірний образ, укладання їх в геометрію та емоції, – твердить Світлана Хміль.
