Перше судове засідання у цій справі відбулося в Івано-Франківську 27 листопада. Із Верховинщини до обласного центру, аби підтримати справедливий, на переконання багатьох людей, позов прокуратури району, тоді приїхало понад два десятки жителів Білої Річки, Голошини та інших сіл, а також представники районної “Самооборони”. Вже у місті до них долучилися і “самооборонівці” Івано-Франківська. Аби всі змогли вміститися, суддя Борис Дерделюк, який вів цю справу, переніс її розгляд із судової зали у просторішу конференц-залу Господарського суду, інформує ”Галичина”.
Двоє відповідачів — представники Голошинської сільської ради і ТзОВ “Гідропауер” - на судове засідання не з’явилися. А представник підприємця В. Миронюка виступив із клопотанням зупинити провадження у справі. Заслухавши сторони, суддя ухвалив перенести судове засідання через відсутність двох відповідачів та аби вивчити клопотання В. Миронюка. Але це людей обурило - окремі з них добиралися до Івано-Франківська понад шість годин і, за їхніми словами, не мали наміру покидати будівлю суду без судової ухвали або ж без чіткої дати, на яку перенесуть розгляд справи. Тоді Б. Дерделюк ухвалив несподіване рішення - пообіцяв представникам громад Верховинщини провести виїзне судове засідання в райцентрі, щоб вони не витрачали час і гроші на поїздки в Івано-Франківськ. “Я гарантую вам, що рішення буде законним”, — також запевнив їх суддя.
— Розгляд справи на виїзному засіданні завершився, —зазначила громадська активістка із с.Білої Річки Тамара Тимофій. — Суд у повному обсязі задовольнив вимоги прокурора Верховинського району. Зі сторони відповідачів, як і на попередньому судовому засіданні, яке відбулося в Господарському суді Івано-Франківської області, не було представників господарського товариства “Гідропауер” та Голошинської сільської ради. Люди з Голошини, ті, які протестують проти будівництва малої гідроелектростанції на Білому Черемоші, були присутні, а ось від сільської ради нікого не було. До речі, на Голошинську сільську раду, як і на інших відповідачів у цій справі - В. Миронюка і “Гідропауер”, суд поклав відшкодування витрат, пов’язаних з розглядом справи.
Отож зі сторони відповідачів на судовому засіданні був лише представник підприємця В. Миронюка. Він подавав багато клопотань. Різних. Насамперед, головною його апеляцією було те, аби суд визнав, що договір оренди земельної ділянки, що був укладений між Голошинською сільською радою і В. Миронюком, за терміном давності не може бути розірваний. На мій погляд, це виглядало так, ніби як дали землю в оренду, то вже на віки вічніѕ Чи буде відповідач подавати апеляцію на рішення суду, сказати не можу. Припускаю лише, що буде. Хоча важко визначити, за що можна позиватися у цій ситуації. Адже в процесі розслідування кримінальної справи, порушеної прокуратурою Верховинського району, було встановлено, що договір оренди земельної ділянки під будівництво міні-ГЕС сфальсифіковано. Власне сільський голова Голошини під час слідства зізнався, що діяв одноосібно, без згоди сесії сільської ради. Депутати за рішення про передачу в оренду землі не голосували. Договір повністю визнано недійсним.
Суд зважив на докази, представлені прокуратурою Верховинського району, і виніс ухвалу про розірвання договору оренди землі та зобов’язав відповідача — В. Миронюка привести цю ділянку у відповідність до її попереднього стану.
Представники ТзОВ “Гідропауер” не брали участі у судових засіданнях, а відтак і жодних вимог не заявляли. Більше того, господарське товариство повністю вибралося з нашої території. Ще за день до першого судового засідання наприкінці листопада вони почали вивозити техніку та устаткування. А коли ми поїхали на суд в Івано-Франківськ і повернулися, то вже їх і сліду не залишилося. Хоча, якщо казати правду, слід залишився — розриті бульдозерами береги річки тощо. Але виїжджаючи, вони навіть інформаційну табличку зняли і забрали. Так ніби їх там взагалі не було. Чому так вчинили ще до ухвали суду, не знаю. Можу лише припустити, що, можливо, боялися накладення арешту на їхнє майно. Річ у тім, що обласна “Самооборона” закликала до цього з огляду на те, що інакше нікому буде приводити землю до її попереднього стану і відшкодовувати збитки. Але тепер уже нема на що накладати арешт.
