На цьому акцентував Андрій Фармуга в Івано-Франківську в рамках проекту «Київський діалог» відбулася панельна дискусія на тему «Очищення влади – виклики і можливості».
— Найбільш дивно, що громадські активісти, активне суспільство, котре вимагало люстрації, все ж таке здалося і віддало на поталу політикам і чиновникам саму процедуру люстрації. А поодинокі випадки громадської люстрації інколи нагадували якийсь певний фарс і часто були замовними одним опонентом проти іншого, — каже політолог. — Якщо говорити про закон, то мені впала у вічі забюрократизованість. Для того, щоб провести процес люстрації однієї людини, треба зібрати ледве не п’ять папок якихось документів, якихось довідок — все це велика бюрократія. А ми з вами знаємо скільки вже було хороших ініціатив, котрі через бюрократизм можна просто знівелювати. Ті папірці будуть переміщуватися між кабінетами, і це може тривати дуже довго, якщо не вічність. Інше питання — хто судді, хто буде оцінювати і за якими критеріями?
Колеги говорили про досвід інших держав, зокрема про агентів спецслужб. В нас це досить розмите поняття і все це зійшло на такий побутовий рівень «свій хлопець» – «чужий хлопець», твердить Андрій Фармуга.
— Безумовно, робота свіжоспечених депутатів — це вносити зміни в цей закон і вести тісний діалог з громадським суспільством, тими людьми, які моніторять результати люстрації. Необхідно мати зворотній зв’язок і доповнювати закон про люстрацію, щоб він працював ефективніше. Сам закон по собі він не дасть якогось результату, тому що це має бути частиною реформ, і якщо без них просто змінити людей — це не дасть ефекту, якщо не змінювати систему. Навіть нові люди, які прийдуть в стару систему, дуже швидко там освояться і будуть використовувати посаду у власних цілях, — переконаний політолог.
Політолога непокоїть люстрація у Вінниці і Запоріжжі, де йде просто політична боротьба, яка «під гаслами люстрації затягує туди ще якийсь громадський актив і яка ганьбить і нівелює громадську діяльність».
— Це є дуже недобре, бо громадськість показала себе на майдані, показала свою самодостатність, а зараз якась така співпраця з політичними силами не на користь громади, а на вирішення якихось політичних проблем, то це є проблема в тому числі й люстрації, — переконаний Андрій Фармуга. — Вінниця і Запоріжжя екілька днів не сходили з екранів російських теленовин. І це псувало нам імідж, бо меседж був такий: «Подивіться, хунта не може впоратися навіть на батьківщині Президента з людьми, не те що там говорити про Донецьк і Луганськ». Людей дуже дивувало, що політики в такий час оцими речами займаються, це дуже не сподобалося моїм бойовим побратимам, котрі там залишились в зоні бойових дій. Політикам треба пам’ятати, що ці люди повернуться, і що вони будуть ставити питання, можливо, в радикальній формі, щоб політики не потрапили до сміттєвої чи якоїсь іншої люстрації.