| Фото: Ігор Ткач — Не треба людей виганяти з роботи. Наприклад, був там якийсь Івано-Франківський суд, а тепер його вже нема, є якийсь наприклад Галицько-Тисменицько-Франківський окружний суд. По-іншому назвати — і все. Всі старі посади як явища щезнуть, але — з’являться нові вакансії, — пропонує Мирослав Кошик. — А тепер давайте влаштуємо конкурси на ці посади.
За його словами, звісно, ми боїмося третього майдану. Чому? Бо у нас є ворог, ворог-інтервент. Ми з вами живемо за усіма класичними законами революції і революційної ситуації, яку до нас переживали десятки країн.
— В нас почалася революція, в нас почалася контрреволюція, потім відбулась інтервенція — це все йде по порядку, — твердить історик. — Перше: хочу всіх заспокоїти — ще жодна інтервенція ніколи не перемогла революцію, але от бувало так, що контрреволюція перемагала революцію. І зараз ми бачимо другий виток контрреволюції, бо перший її спалах був навесні, коли все це почалося на Донбасі. Зараз починається другий процес, другий виток контрреволюції — вже всередині нашої держави. Щоб цього уникнути, нації потрібно, перш за все, зрозуміти, що конкретно ми хочемо. Ми що, хочемо «всіх в тюрму»? Ні, ми хочемо справедливості — це єдине, що ми хочемо. Революція гідності — це є революція справедливості. І коли ми вже, нарешті, розуміємо, що до влади не потрібно всім йти — потрібно скорочувати апарат влади. Просто скорочувати, відміняти ті всі непотрібні установи, що лишили нам більшовики. Має бути муніципалізація суспільства і трохи грошей — і тоді можна буде щось зробити.
Насправді, люстрація — на Заході, а ми чомусь оперуємо поняттями наших сусідів, там люстрація відбувалась 25 років назад і вона була чисто ідеологічною — так в них звільнялися від комуністичного минулого.
— Їм люструвати було легше, аніж нам, набагато легше, — твердить Мирослав Кошик. — Агент, член партії, член Штазі? — До побачення! В Чехії як було? 10 років ти не маєш права займати жодної посади, потім ти довів свою корисність суспільству — прошу! В західному світі люстрація триває щоденно, вона пов’язана з ефективністю твоєї роботи. В Голлівуді — кожен день люстрація: тобі дали гроші на п’ять фільмів, твої фільми провалилися — ти неефективний, тобі більше ніколи ніхто не дасть грошей. Тому, деколи не має значення, чи людина «регіонал», чи ще там хтось: якщо твоя робота ефективна і результат видно, то жодної люстрації не потрібно. Якщо ти директор лялькового театру і за п’ять років не поставив жодної вистави — то звільни своє місце!
