Нині жінка проживає зі своєю дочкою Дарією. Уже має не тільки онуків і правнуків, а й праправнуків, пишуть “Вікна” з посиланням на прес-службу Калуської РДА.
Марія Антонівна пригадує, як у листопаді 1941 року її забрали в Німеччину. Там вона працювала в господаря, а у 1945 році повернулася в Україну.
“Я ніколи не зрікалася своєї нації, України. В Німеччини я мала український паспорт. Я завжди відстоювала правду і далі її буду відстоювати”, твердо переконана ювілярка.
Марія Озоришин пригадала, як з 12 років стала активною учасницею «Просвіти», виступали у селах. Найбільше їй запам’яталися святкування Різдва та Великодня.
Ювілярка хвалиться: Цвітова колись була першим селом у регіоні. Сюди з’їжджалися навіть із Калуша та усіх довколишніх сіл.
Жінка навіть за радянських часів, коли працювала в колгоспі, займалася художньою самодіяльністю, виступала з творчими колективами.
Сьогодні ж вона бідкається, що українці мусять воювати заради майбутнього, та стверджує: “Головне, щоб наші діти не гинули на Сході”
