| Фото: http://svitske.1plus1.ua/ — Тіно, вітаю тебе з черговим концертом! Цей концерт “на біс”. Я знаю, що він для тебе ще більш хвилюючий ніж той, який був першим тут, в палаці “Україна”.
— Справді, вперше в житті в мене підсів голос перед співом. Не знаю, з чим це пов’язано, напевно, просто хвилювалася.
— У тій дитячій дискотеці, яка була під сценою, брав участь твій син Вєня.
— Він сьогодні вперше на моєму концерті так довго, з самого початку до кінця. Він вже вийшов на середині концерту і каже: “Мамо, пішли додому!”
— Вийшов на сцену тобі це сказати?
— Так, каже: “Скільки можна вже? Пішли додому!”
— Що Веніаміну приніс Святий Миколай і як будете святкувати Новий рік? Я знаю, що ти будеш на сцені в Одесі. Чи візьмеш з собою сина?
— На Святого Миколая я подарувала йому, як і багато батьків, “Лего”. Мені здається, що у Миколая контракт з “Лего”. В принципі, син більше нічого і не хотів. На Новий рік я дійсно буду в Одесі, мій Вєня буде відпочивати на морі. Я хочу його трохи прогріти і потім сама до нього поїхати. Провести такий релакс, детокс, все, як потрібно на морі.
— Тобто, одразу після виступу у Новорічну ніч, ти відправляєшся на море. Куди?
— В нас ще путівки немає, але я вже замучила агентство туристичне, бо я дуже вибаглива. Мені потрібно, щоб було усе: кухня і взагалі… дешево-безкоштовно.
— Я пам’ятаю, що ти, як-то кажуть “копієчка до копієчки” — все рахуєш.
— А хто ж? Я заробляю в родині.
— У січні в тебе День народження, тобі виповниться 30 років, ювілей. Скоро ти долучишся до нашого клубу 30-річних. Зважаючи на те, скільки тобі в житті вже довелося пережити, скільки припало на твою долю, з яким настроєм ти переходиш цю вікову межу?
— Всі бояться цієї межі, я не звертаю на неї уваги. Більше хочу сказати, що і 10 років творчої кар’єри наступного року і такий ювілей… Думаєш, чи не стара? До речі, я частенько кажу, що я застара в кадрі.
— Ти думала, чи будеш святкувати? Можливо, маленьким колом? Люди, з якими ти працюєш, будуть вимагати від тебе свята.
— Свято.. По- перше, треба, щоб був спокій в країні. А ще щоб були гроші на те свято, або як що - зберемось вдома “на соління”. Знаєш, як зараз - вже не в ресторанах витрачають гроші, а збираються вдома. Я не знаю, чесно, я про те не думаю. Я вважаю, що День народження хтось має мені подарувати. Можливо, тому, що я дівчина. От, чекаю, хто мені подарує День народження? Може, колеги по сцені? Мій колектив? Якийсь сюрприз? Хлопці, зробіть вже сюрприз хоч раз.
— Коли ми з тобою спілкувалися в Одесі під час твого концерту, тоді ти розповіла, що одразу після смерті твого чоловік Євгена з’явилися родичі, колишня дружина, які почали претендувати на твої пісні на твоє ім’я і взагалі — на твою творчу діяльність, яка належала за документами частково Євгену. Як зрештою вирішилося? Чи був суд? В якому стані зараз ця ситуація?
— Чи я добрий дипломат, чи просто Боженька допомагає в цих питаннях і Євген сам… В нас зараз немає конфліктів, ми гарно спілкуємось. Я намагаюсь, як можу допомагати його першому сину, якого звуть Євген Огір, так само, як і Женю мого. Просто справа зам’ялась поки що. Але його треба вирішити на папері. Я знаю, що час проходить, людям щось стріляє в голову і вони змінюють свою думку.
Маю надію, що все в нас буде полюбовно, я дуже м’яка людина і готова до всіляких вирішень.
— Чи вимагали від тебе якісь відступні за пісні, за ім’я?
— Я одразу сказала, що готова супроводжувати маленького Євгена по його життю. Напевно, маленькі, але все ж таки, відступні на банк я покладу. До речі, в банк... Може, в банку?
