— У соціальному гуртожитку дівчина жила три роки. Вона народилася в с. Старий Мізунь Долинського району, але з раннього дитинства перебувала в дитячих будинках: спочатку в Долині, потім навчалася в Перегінській школі-інтернаті, — каже директор обласного соціального гуртожитку Олег Кажук. — Професійний фах за спеціальністю «конторський службовець, касир» здобувала в Бурштинському ВПУ.
За час проживання дівчини в соціальному гуртожитку адміністрація закладу налагодила співпрацю з Долинським районним центром соціальних служб для сім’ї, дітей і молоді й Долинською службою у справах дітей щодо забезпечення її житлом. Як повідомила соціальний педагог обласного соціального гуртожитку Марія Музичко, в квітні цього року відбулася робоча нарада в Долинській райдержадміністрації, інформує ”Галичина”.
— Тут ішла мова про вирішення житлового питання Оксани, реєстрацію за місцем проживання та її працевлаштування, — розповідає Марія Музичко. — На нараді звучала пропозиція знайти житло в її рідному селі (спадкове житло Оксани Куськів у с. Старий Мізунь зруйноване, воно було збудоване ще в 1916—1918 роках). Але коли я в розмові з директором ЦСССДМ наголосила на тому, що дівчина ніколи не жила в селі, долинські соціальні служби почали шукати квартиру в місті. Особливо до цього доклався начальник служби у справах дітей. Для придбання житла Оксані Куськів облдержадміністрація виділила 100 тис. гривень, а 80 тис. гривень — Долинська районна рада.
— Кошти з обласного бюджету були виділені раніше, але через перепони, пов’язані з казначейством, вони не надходили з області в район. І тільки у грудні всі питання нарешті вирішились, — констатує Марія Музичко.
Варто зазначити, що попередня власниця квартири п. Анастасія погодилася чекати на ці кошти.
— Я надзвичайно задоволена своїм житлом, — схвильовано каже Оксана Куськів.
— Навіть не мріяла про власну квартиру, та ще й у центрі міста. В невеличкому двокімнатному помешканні (площа 34,9 кв. м. — Авт.) — сучасний ремонт і всі зручності...
До речі, Оксана переїхала не в порожню квартиру. Попередня господиня погодилася залишити дівчині всі меблі, холодильник, газову плиту, пральну машинку й навіть сучасні штори на вікнах. Хоча дівчина теж прийшла не з порожніми руками. Вона придбала собі посуд, постільну білизну, виростила кімнатні квіти, щоб було затишно у власній оселі. В Калуші Оксана працювала в магазинах «Фуршет», «Ковролін».
Пощастило дівчині і з сусідами. Через кілька днів після переїзду в телефонній розмові вона повідомила, що поряд живе молода сім’я. Отож разом зустрічатимуть Новий рік.
— Перед виходом із соціального гуртожитку (діти мають право проживати у нас тільки протягом трьох років і тільки до досягнення ними 23 років) Оксана дуже переживала, де буде жити. Вона весь час молилася про це, і, як бачимо, Бог почув її молитви, — каже соціальний педагог, яка чималу увагу приділяє духовному вихованню в цьому закладі.
За словами Олега Кажука, крім Оксани Куськів, цього року у власне житло перейшли ще четверо мешканців соціального гуртожитку. Відразу після Різдвяних свят Калуш покинули сестри-близнючки Надія та Стефа Свінціцькі. На реставрацію їхнього спадкового житла, яке свого часу згоріло, Коломийська міська рада виділила 117 тис. грн. Ще двоє мешканців гуртожитку переїхали жити в родинні будинки. 22-річний Ростислав Худяк, заробивши кошти, відремонтував батьківську хату в с. Довгий Войнилів на Калущині. А 23-річний Володимир Гуцуляк переїхав у с. Одаї Тисменицького району.
Довідка. Обласний соціальний гуртожиток створений для соціальної адаптації й підготовки до самостійного життя дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. З 2006 року школу самостійності тут уже пройшла майже сотня дітей від 16-ти до 18-ти і молодих людей від 18-ти до 23-х років.
