Чим займаються представники Прикарпаття у теперішній Верховній Раді, де мешкають, яким побутом забезпечені, які справи державні вирішують і чи пам’ятають про нас, мешканців передгір’я Карпат, українців, старих і малих, бідних і трохи заможних, заробітчан і простих людей?
”Фіртка” дізналася у новачків про їхні перші враження від роботи у ВРУ і навіть знає, хто з обранців позичав гроші на костюм, щоб пристойно виглядати поміж інших.
Олександр ШЕВЧЕНКО, виборчий округ №83 (з центром в Івано-Франківську), Блок Петра Порошенка:
— У столиці мешкаю в готелі. На округ до виборців літаю літаком. Намагаюся максимально перебувати в Івано-Франківську, а у Києві вилітаю тільки тоді, коли є засідання ВРУ чи робоат у комітетах. Щодо компенсації у ВРУ — її не брав і брати не планую.
Ігор НАСАЛИК, виборчий округ №84 (з центром у Калуші), Блок Петра Порошенка:
— Живу вдома, з сім’єю. На роботу їжджу на власному автомобілі “Тойота”, а на округ дістаюся літаком. працюю у комітеіт паливно-енергетичного комплексу - заступнки голови комітету. Щодо помічників, то в першу чергу, обираю людей, які розуміють справу.
Щодо нової ВРУ, то можу сказати, що там багато людей, як знаходяться ніби у фрустрації, і не розуміють, що Верховна Рада — це, перш за все, законодавчий орган. Але є надія, що вони перейдуть від формату ток-шоу до формату роботи.
Михайло ДОВБЕНКО, виборчий округ №85 (з центром у Тисмениці), Блок Петра Порошенка:
— У мене в Києві квартира, тому мешкаю на ній. По Києву їжджу автомобілем, а на округ добираюся поїздом. Компенсацію від ВРУ на переїзди не брав і не планую. Щодо зарплати депутата, то проживу на неї хоча б декілька місяців, то тоді скажу чи чи легко, чи важко. Щодо помічників, то думаю, що матиму їх стільки, скільки передбачено. Тим більше, що роботи багато.
Щодо самої роботи у ВРУ, то немає нічого надзвичайного. Я до цього вже не один раз був консультантом нардепів і трохи цю кухню знаю. Розумів, що роботи буде багато і ситуація сьогоднішня це підтверджує.
Анатолій ДИРІВ, виборчий округ №86 (з центром у Долині), “Народний Фронт”:
— Проживаю у готелі “Національний” — там, де жив у попередньому скликанні. Єдина пільга, якою користуюся: оплата за номер в готелі. Всі пільги вже скасовано. Але і в попередньому скликанні жодного разу не користався повітряним транспортом. Дуже дорого було.
По Києву пересуваюся на метро. До речі, дуже зручно. Іноді користуюся таксі. Жодного разу не замовляв безкоштовне авто з автопарку ВРУ. На округ їжджу потягом, або власним авто.
Матиму 4 помічники, як і в минулому скликанні.
Як на мене, то ще рано робити висновки щодо нової Верховної Ради. Це як новий механізм, що потребує притирання. Хочу вірити, що популізм, самопіар, бажання політреваншу відійдуть на другий план. Сьоме скликання було мегаважке і восьме, за всіма прогнозами, не легше. Але оптимізму і віри нам. Господь з Україною.
Юрій ДЕРЕВ’ЯНКО, виборчий округ №87 (з центром у Надвірній), позафракційний:
— У Києві мешкаю у власній квартирі. Гроші на переїзди у ВРУ не беру і на округ добираюсь власним авто. На зарплату, яку отримують народні депутати, у Києві прожити можна. Люди живуть за 3000 грн і хіба вони не виживають? Хіба вмирають? У Києві отримують по 3000-4000 грн зарплати, а нардепи отримують 6000 грн.
Щодо роботи ВРУ нового скликання, то у старій Раді було чітко зрозуміло, хто ворог. А у новій, якщо не брати до уваги Опозиційний блок, то невідомо, хто із депутатів є прихильником старої системи, а хто — нової.
Ви ж бачили, як голосували за керівників комітетів, де не з першого разу вдалось викинути тих депутатів, які за репресивні закони 16 січня голосували.
Так само депутати не захотіли голосувати за кожного міністра окремо, а робилось все по старій схемі і голосували пакетом.
Проте позитивним є те, що ми маємо сьогодні більше як 320 депутатів, які обрані від демократичного блоку. І маємо шанс на те, що ця верховна Рада буде більш спроможна творити реформи.
Думаю, в цій Раді, як ніколи раніше, буде відбуватись боротьба інтересів великого капіталу (який привів до парламенту велику кількість депутатів) та інтересів звичайних українців. Ця боротьба буде досить складною.
Юрій ТИМОШЕНКО, виборчий округ №88 (з центром у Коломиі), “Народний Фронт”:
— Живу у готелі Київ на 11-му поверсі. Проживання у ньому проплачує Верховна Рада. По Києву пересуваюся на метро. На округ добираюся чим Бог пошле - коли поїздом, а коли з друзями автомобівлем. Свого авто у мене немає.
На зарплату депутата, наскільки мені відомо, прожити неможливо. 4600 грн. — це зарплата, з якої потрібно заплатити газ, світло, навчання дітей. І може навіть тисячі не залишиться. А у Києві, наприклад, у нашому готелі, одна тільки чашечка кави коштує 50 грн. І як мені, людині, яка немає ніякого бізнесу і жодних інших набутків прожити на ці гроші, я не уявляю. Я не буду вас лякати тими сумами, які я вже змушений був позичити для того, щоб обновити мінімально гардероб, щоб не соромно було зайти у ВРУ. Я ж не можу кожного дня ходии у військовій формі. Хоча і у формі ходитимемо, щоб людям нагадувати своїм виглядом, що у державі війна.
Щодо ВРУ, то робота нормальна. Правда, зсередини не так все просто, як виглядає ззовні.
Юрій СОЛОВЕЙ, виборчий округ №89 (з центром у Верховині), Блок Петра Порошенка:
— У Києві мешкаю у готелі “Україна”. проживання в якому оплачує ВРУ. І по Києву, і на округ добираюся власним автомобілем. Щодо зарплатні, то її я ще не отримував, тому чи можна на неї прожити поки що сказати не можу. Матиму чотирьох помічників.
Шодо своїх вражень від ВРУ, то, чесно кажучи, мало чим відрізняється від міської (жартує. — Авт.) а якщо серйозно. то тішить, що прийшло багато нових, молодих депутатів, які мають бажання щось зробити. Думаю, що ці люди будуть в авангарді законотворчої діяльності ВРУ.
Дмитро ШЛЕМКО, ВО “Батьківщина”:
— Квартири у Києві не маю. Відповідно проживаю у готелі. На роботу йду пішки. По Києву пересуваюся на метро, або ж іншим наземним транспортом. Своєї машини у Києві немаю. В область тепер вже їду виключно поїздом, бо нам не компенсують витрати на літак, який дуже дорогий. Раніше було, що готель ми оплачували, а витрати нам компенсовували. А як буде тепер, то не знаю, бо немає ще бюджету.
Щодо депутатської зарплати, то тим, хто у Києві живе, то сутужно, бо тарифи на усе не маленькі. Але прожити можна. Але для тих, хто їздить на округи, то це якраз вистачає на проїзд, щоб сходити у буфет у ВРУ.
Перше, що я побачив, то велику ейфорію у людей, які прийшли перший раз. Але це було у залі. А коли почали працювати комітети, то у багатьох вона починає пропадати. Виявляється, що треба знати закони, регламент, Конституцію, потрібно сідати і працвюати над усім цим. Це зовсім інакше, ніж виходити і говорити про щось, не завжди конкретно. Думаю. що ейфорія дуже швидко мене. Думаю, якщо усі ті, хто прийшов із Кембриджів і Оксфордів, почнуть працювати на благо країни, то все буде нормально. Якщо ж ні, то і у цього парламенту будуть проблеми.
Володимир ШКВАРИЛЮК, “Народний Фронт”:
— Пільгами ніякими не користуюся, бо їх у депутат нема. Живу у готелі “Національний” від ВРУ. Готель оплачує Верховна Рада, бо при зарплаті 5 тис. грн, ще оплачувати готель, то мені б вистачило їх на прожвиання фактично десь на тиждень.
Щодо того, чи можна прожити на 5 тисяч гривень депутату, то якось живу. Люди ж живуть на 5 тисячі і менше, але вони прив’язані до одного місця, коли вони вдома. Але коли мені постійно їздити, то це зовсім інше. Але у мене є свої задекларовані статки і я їджу за свої гроші і все решта, бо 5 тисяч гривень не вистачає.
Коли хороша погода, то в Івано-Франківськ приїжджаю власним авто, а коли погодні умови погрішуються чи взимку, то поїздом. По Києву ходжу пішки, бо усе близько — ВРУ, комітети, готель.
Матиму 4 офіційні помічники: два — в Івано-Франківську, два — в Києві.
Щодо ВРУ, то все змінилося. Ми маємо конституційну більшість, за винятком деяких казусів. Все повернулося у сторону народу.