«Щедрик» чи «Carol of the bells»? ВІДЕО

Популяризувати своє та презентувати це світу закликають у Львові. Історію української колядки "Щедрик", що стала уже світовим надбанням, та відома під назвою "Carol of the bells", має знати передусім кожен українець, бо це - наше.

“Щедрик, щедрик, щедрівочка, прилетіла ластівочка…” – з цим простеньким речитативом пов’язані спогади, які виринають з минулого, коли разом з друзями ходили від хати і до хати, вітали зі святами родичів, сусідів, просто знайомих, – пише портал ”Духовна велич Львова”. У тих простеньких, на перший погляд, рядках здавалося б так мало – сюжет життя пересічного селянина. Проте водночас українська колядка представляє весь пласт українського багатства – гостинність, працьовитість, хазяйновитість, родинність. Саме тому нашу колядку люблять у всьому світі, але чи знають, що вона має українське походження?

На Заході «Щедрик» знають, як «Carols of the bells». Мелодія колядки – одна із ключових у відомих фільмах таких, як «Сам удома» чи «Гаррі Поттер». Чимало американців вважають і досі композицію надбанням власної культури, не підозрюючи, що вона написана понад століття тому українським композитором Миколою Леонтовичем.

Микола Леонтович народився  1 грудня 1877 року на Вінниччині у родині сільського священика. Початкову музичну освіту здобув у батька, який навчив його грати на віолончелі, скрипці та гітарі. Мати композитора – ознайомила сина із народним співом.  У 1887 році Микола Леонтович вступив до Немирівської гімназії. У 1888 році, через брак коштів, батько переводить його до Шаргородського початкового духовного училища, де вихованці утримувалися на повному пансіоні. В училищі він опанував спів по нотах і міг вільно читати складні партії в церковних хорових творах. 1892 року композитор вступив до Подільської духовної семінарії в Кам’янці-Подільському, де вивчав теорію музики та хоровий спів, опанував скрипку, фортепіано, деякі духові інструменти, почав обробляти народні мелодії, беручи за взірець обробки Миколи Лисенка. Микола Леонтович цікавиться хоровим співом, проте розуміє, що семінарійної освіти для цього замало, тому композитор навчається сольфеджіо та поліфонії у професора Бориса Яворського. У 1902 році Микола Леонтович почав створювати перший варіант «Щедрика». «Мелодія цієї щедрівки елементарна – всього чотири звуки, – зазначила музикознавець Олександра Турянська. – Але композитор, як різьбяр, зробив навколо основної поспівочки витончену оправу. Спочатку заспівують сопрано, потім підключаються альти, тенори, баси і мелодія виходить до кульмінації, а завершують пісню знову сопрано. Органічно поєднавши прийоми народного багатоголосся з досягненням класичної поліфонії, композитор домігся того, що кожен голос відіграє цілком самостійну роль, відтворюючи найтонші зміни настрою в пісні».

Загалом, як зазначають музикознавці, мелодія щедрівки – незвичайна, вона не містить святкового характеру, оскільки її виконують у мінорі. Микола Леонтович був дуже вимогливим до результатів своєї праці, врешті-решт останній варіант був написаний у 1916 році, вперше виконаний студентами Київського університету під керівництвом легендарного Олександра Кошиця. Зрештою саме цей хоровий колектив «привіз» щедрівку на американський континент – США, Аргентина, Бразилія. «Щедрик» переклав англійською мовою уродженець штату Нью-Джерсі диригент симфонічного оркестру радіо NBC Пітер Вільховський, родина якого мала українське коріння. Мелодія нагадувала Вільховському передзвін, і він зафіксував цей образ у своїх віршах. Хоча, безумовно, в українському варіанті немає жодного натяку на дзвоники чи передзвін.

У 1936 році в Нью-Йорку на Медісон-сквер-гарден під час церемонії відкриття з’їзду Національної асоціації учителів музики дитячий хор із 1600 виконавців з тріумфом виконав «Carol of the Bells». Саме так український «Щедрик» «отримав» ще одне дихання, перетворившись на мотто щорічних різдвяних святкувань у всьому світі.

До речі, в англомовному варіанті Вікіпедії зазначено, хто по-справжньому написав мелодію, також вказано ім’я перекладача англомовної версії, проте не кожен громадянин США, європейських країн, та й України знає про те, що світовий шедевр має укаїнське походження. Отож, цінуймо надбання своєї культури, популяризуймо своє іншим, вивчаймо напам’ять тексти колядок і щедрівок, щоб потім передати це багатство наступним поколінням!

Сучасна версія виконання англомовного Щедрика «Carol of the bells»