Наукова експедиція в урочищі Перкалаба показала, що гірські породи вивітрюються. ФОТО

На території Перкалабського ПОНДВ проведена комплексна експедиція, під час якої науковці біля крутих схилів виявили кілька свіжих уламків гірських порід в урочищі Срібник та в урочищі Верхня Яловичора. Встановлено що там відбувається процес вивітрювання гірських порід.
Переглядів: 897
| Фото: nppver.at.ua

Вивітрювання це процес механічного руйнування та хімічної зміни гірських порід і мінералів земної поверхні під впливом атмосферних опадів, ґрунтових та поверхневих вод, життєдіяльності організмів та продуктів їхнього розкладення.

В ці дні було організовано спостереження за цим явищем. Встановлено, що при підвищенні температури повітря із крутого схилу під дією сили тяжіння кожні 10-20 секунд протягом двох годин падали уламки. Дані спостереження у майбутньому будуть використані для надійного закріплення ярів та крутих схилів.

В рамках експедиції було також здійснено обслуговування метеостанції TFA «Primus» в урочищі Перкалаба та знято дані за період спостереження.

Під час аналізу даних за період спостереження із 1 грудня 2013 року до 30 листопада 2014 року встановлено максимальну температуру повітря +29°C 14 серпня 2014 року, тоді як на більшій частині Північної півкулі найтеплішим місяцем року є липень. Мінімальна температура:  - 15°C фіксувалась 8 і 12 грудня 2013 року. Атмосферний тиск максимального значення 1032,4 гектопаскаль (774,4 мм рт. ст.) становив 11 грудня 2013 року, мінімальне значення 994,4 гектопаскаль (745,9 мм рт. ст.) — 16 березня 2014 року. Максимальна відносна вологість повітря 92% була 30 і 31 грудня 2013 року та 5, 6, 8, 20, 21, і 22 січня та 6 і 11 листопада 2014 року, мінімальна 18%  зафіксована 27 квітня 2014 року. Максимальну швидкість вітру 8,6 м/с (30,96 км/год) зафіксовано 3 вересня 2014 року. Максимальна кількість опадів 27,9 мм за 2 години фіксації припала на 6 липня 2014 року (від 14 до 16 години), протягом цієї доби загальна кількість опадів становила 36,2 мм.

Метеопоказники дозволять науковцям визначити можливу затримку або ранній початок вегетаційного періоду, час настання фенологічних фаз. У майбутньому ці дані можна порівняти із наступним роком спостереження. Це дасть змогу визначити тенденцію зміну клімату.