| Фото: Марта Галкіна Машину чекали кілька годин. Біля приміщення Калуської РДА зібралися представники районної влади, керівники сільських громад, учні шкіл. Дівчата у вишиванках чекали із хлібом-сіллю.
Автомобіль , виділений РДА, з’являється з боку вулиці Степана Бандери. Зупиняється. Оркестр грає маршову музику.
Товариші допомагають Олегові Климишину вийти. Його вітають із хлібом сіллю молоді дівчата у вишиванках.
Хоча ще не давно йому зробили таку складну операцію для лікування вогнепального поранення голови, Олег Климишин перед калушанами тримався бадьоро. Вистояв урочисту церемонію, співав разом із усіма гімн. А під час виходу до преси ще ті жартував.
— Зустріч просто можна сказати, що ідеально. Перед зустріччю більше хвилювався, ніж в окопах, — Щоб так зустріли , то варто і на війну піти.
Тепер — на часі тривала реабілітація. Та Олег бадьориться.
— Мені дуже пощастило. І у Дніпропетровську, і у Львові трапилися першокласні спеціалісти-нейрохірурги. У Дніпропетровську мені зробили операцію, у Львові — дві операції. Наразі хірургічного втручання я не потребую. Осколки у тілі ще є, але з ними можна жити скільки Бог припише.
Олег Климишин зазначив,що хоче назад на роботу у сільську раду.
— Побувши на цій посаді десять років на цій посаді, хотів уже залишити.Але на війні зрозумів, що не так все і погано у нас.
Герой що бажає калушанам, досвяткувати Різдвяні свята.
— І щоб якомога менше хлопців ішли на війну. І щоб усі, хто там є, прийшли. Хоча ми всі розуміємо, що хтось мусить іти.
Героєм дружно називали Олега Климишина усі присутні. Голова Калуської райради Василь Дзундза зазначив, що поки що війна триває, і подякував Олегові за мужність.
— Вітаємо на рідній землі!
Лунають аплодисменти. Побратими обіймають Олега Климишина.
— Ви увійдете в історію, як захисники рідної держави. Прийміть вітання від сільських голів, — каже один із них.
Сутеніє. Деякі люди чекали біля РДА кілька годин. Дівчата з восьмого класу Сівка-Калуської ЗОШ бажали сільському голові здоров’я.
Квіти від районної ради вручають матері Олега Климишина Ганні Степанівні Климишин. «Дякуємо!» — лунає із боку громади.
— Ми чекаємо його у селі. Весь депутатський корпус зібрався. Будемо зустрічати із патріотичними піснями, — розповіла «Вікнам» секретар Сівка-Калуської сільської ради Оксана Кавчак. — Чекаємо його на роботу. Це чудовий подарунок до Щедрого вечора. Бажання багатьох людей збулося, це чудо, що він уже ходить!
Оркестр грає марш.
— Прошу висловити вдячність Господу Богу і батьками, що виховали такого героя, як Олег. Звичайно, вдячність лікарям, які зробили операцію — Івану Богдану та Сергію Іванову.
Подякувати просимо і — усім калушанам, які допомагали пораненому.
Оркестр грає колядку «Ой радуйся земле!» Олег Климишин з допомогою колег обходить площу перед «білим домом». Сідає до машини і їде до Сівки-Калуської.
— Спекли йому торт. Хоча щойно після операції, думаємо, що не відмовиться від солодкого і від зеленого чаю, — висловили сподівання односельчанки з Сівки-Калуської, які приїхали до Калуша у п’ятницю спеціально щоб зустріти свого земляка.
Олег Климишин пішов на фронт добровольцем, щоб показати приклад іншим. Воював у складі 28-ї одеської механізованої бригади. Поранений біля Донецька наприкінці жовтня. Мав важке вогнепальне поранення голови. На лікарняному ліжку провів майже три місяці. Весь цей час мати Ганна Степанівна не відходила від ліжка сина.
