“Мох” начитав текст про єжів Петра Буяка для анімаційного мультика “То було ше тогди”. ВІДЕО

Відомий творчий провокатор Петро Буяк долучив до співпраці продюсера гурту "Перкалаба" Олега Гнатіва-"Моха". Хто, як не корінний гуцул, міг прочитати текст про гуцульських єжів.
Переглядів: 695
"Коли такі теля в Косиви си родили, шо люди дєку до Бога носили..."

Не минуло і півроку, як ідея Петра Буяка зробити єжів мультовими персонажами втілилася у життя. Минулого року Петро Буяк та його друг Тарас Лаврук перезентували проект гуцульського фентезі «То було ше тогди…» про велетенських «єжів» (їжаків), на яких гуцулки спускалися з гір на полонини до молочарень, аби здати молоко. Як відомо, цей проект починався з виготовлення магнітів на холодильник. Згодом магнітики стали картинами. У червні в інтерв’ю «Вікнам» Петро Буяк зауважив:

— Далі буде мультфільм-фентезі з однойменною назвою, який поїде у Європу. Спочатку до польських Бельско-Бяла, Вроцлава та Варшави. Плануємо подавати на гранти. А наразі розшукуються люди, які допомогли б втілити проект у життя, перш за все, креативні мультиплікатори.

І от 29 січня «єжовий» мульт був презентований.

— Я хотів, аби то було просто слайд-шоу картин, за яким має бути музика і начитка. “Моха” довго не вмовляв — він погодився одразу. Його голос мені дуже підходить для озвучення моїх задумів. В мене є знайомі із “Студії 667” Юля Микитюк і Юра Попов. Вони погодились зробити такий ролик. Щодо мультика, то був для мене сюрприз, бо я не очікував? oо режисери сего відео зроблять його саме так. Але завдяки їм я тепер розумію, що мої картини і оповідки тепер мають нове бачення і нові горизонти, — розповів ”Вікнам” Петро Буяк.

Цю відеороботу Петро Буяк планує використати як відеотрейлер до майбутньої книжки, збір коштів на яку планує робити на платформі ”Велика ідея”.

— То має ілюстрована книжка на офігезному крейдовому папері із картинами і короткими оповідками до них. Вже зібрана команда із кількох людей для втілення ідеї. Христина Михайлюк та Мірек Боднар будуть займатися перекладом на англійську мову, бо то буде двомовна казка. А Денис Овчар буде робити верстку, — ділиться новими ідеями митець.

На думку Олега Гнатіва-«Моха», стилістика, у якій працює Петро Буяк, близька «Перкалабі»:

— На сьогодні Петро Буяк є одним із найкреативніших і найсвіжіших митців у Франківську. Сталось це вибухово, як на мене. І це як завжди прекрасно, що не міліє Франек. Звичайно, що коли Петро звернувся до мене, я з радістю прореагував. Зараз ми думаємо над наступними якимось речами, де би могли попрацювати разом «Перкалаба» і Петро. Це та стилістика, яка нам близька.

У коментарі «Вікнам» «голос гуцулів» також зазначив, що не коригував тексту:

— Там все було гуд в принципі. Та і взагалі я ніколи не вмішуюсь в чужу творчість, крім випадків продюсування.

Текст до «єжів» написав Тарас Лаврук, письменник-казкар, мандрівник із Івано-Франківська, який багато років вивчає звичаї гуцулів. А ідея тексту належить Петру Буяку.

— Він то всьо зміг на гуцульську файно забацати, — каже художник.

За словами одного з авторів анімації Юрія Попова, співпраця розпочалася із пропозиції:

— Нічого казкового. Він просто спитав у Юлі (Микитюк, «Студія 667». — Авт.), чи ми можемо зробити анімацію з його картин. І ми, як бачите, погодились. Ми і раніше робили різного роду анімацію, проте, не мультики. То були більш технічні речі (інфографіка, презентації, рекламні ролики і таке інше).

Робота над проектом тривала досить не довго:

— Саме процес анімування, здається, два дні. Але йому передувало ще багато іншої, більш “творчої” роботи: обрати роботи, які будемо анімувати; з них обрати ті, які підходять до начитки; придумати, як саме повинні рухатись і оживати картинки.

Нам дуже імпонують роботи Петра, каже Юлія Микитюк:

— Ми надихнулись ними і вони наче почали оживати самі і саме в такому образі, який, на нашу думку, найкраще відповідає атмосфері його картин та, власне, самої казки. Схиляємось до того, що продовження, все ж таки, буде.

Нетиповим аніматорам співпраця з Петром Буяком припала до душі:

— Нам сподобалось працювати з Петром. Це було дуже весело і не рутинно (хоча безпосередньої участі у процесі створення мультика він не брав). Він повністю віддав це у наші руки (та голови) і на нашу думку це правильно, бо нас ніщо не обмежувало.