Про це у Facebook пише письменниця, народний депутат Марія Матіос:
...Наприкінці липня 1917 року, після майже дворічного перебування в російському полоні, одна з найперших українських жінок - офіцерів із легіону Українських Січових Стрільців – легендарна Олена Степанів (Степанівна) поверталася на батьківщину. Своє ув’язнення вона відбувала в Ташкенті. Шлях із Азії до Європи лежав через Фінляндію, Швецію, Німеччину.
Упродовж двох днів по всій Фінляндії натовпи людей на кожній станції обсипали квітами поїзд, яким їхала легендарна жінка-вояк, жінки намагалися сфотографуватися з нею. Це саме повторилося у Швеції. Тогочасні фінські та швецькі, і навіть норвезькі часописи та ілюстровані журнали рясніли статтями і згадками про Степанівну.
Тріумф супроводжував відважну жінку від шведської пристані Мальме до німецького порту Сасніц. Те ж піднесення панувало в Берліні і Відні, а також в Коші Українських Січових Стрільців на Дністрі, куди вона прибула ранньої осені 1917 року.
Повернення додому після великих випробувань війною і полоном перетворилося не лише на особистий тріумф Олени Степанів, але й у велику пропаганду української незалежницької ідеї: іноді перемога однієї людини дає поштовх не тільки окремому суспільству, але й цілим країнам.
Європейська солідарність з нашою Надією не встелена квітами, але започатковане голодування нинішніх європарламентарів на знак підтримки члена делегації України в ПАРЄ Савченко - також немаловажне.
...І тільки Росія незмінна у своїй ненависті до України. Навіть через 100 років. Особливо - до Жінки з України.
