Ігор Ткачук загинув на Майдані 20 лютого | Фото: www.bbc.co.uk Ігорю Ткачуку було 38 років. Він загинув торік 20 лютого на Майдані в Києві від пострілу в голову, пише ”ВВС Україна”. У нього залишилися дружина і троє дітей - двоє синів і донька.
Вдова Героя Небесної Сотні розповідає, що він поїхав на Майдан, коли вже знав, що там убивають людей. А гроші на дорогу позичив. “Я не пускала його. Казала, щоб не їхав, тому що я бачила, що його можуть вбити, я розуміла це добре. А він мені сказав: “Ми з тобою вже набідувалися, хочеш, щоб ще діти так бідували?” - згадує Марія Ткачук.
Родина Ткачуків мешкала у старенькій сторічній хатині. Після смерті чоловіка родині дуже допомогли односельці.
Нову хату збудувала громада прикарпатського села Велика Кам’янка.
Будівництво ініціював місцевий підприємець Мирослав Адамський. Він забирав тіло з моргу, допомагав із похороном і першим заговорив про будівництво.
“У мене є знайомий архітектор. Я пішов до нього і спочатку поговорив, чи не міг би він безплатно зробити проект. Він погодився, дав типові проекти. І я приніс, нагло Марійці дав і кажу: “На. Тобі ніч на роздуми. З дітьми гортай. Показуєш пальцем - і ми то будемо розробляти”. Ну, вона тикнула пальцем”, - розповідає Мирослав Адамський.
Хату будували за спонсорські гроші: допомога надходила з-за кордону, чим могли, допомагали підприємці, будівельні фірми і заводи області. Робітники працювали безкоштовно.
“Дуже багато допомагали матеріально чи будівельними матеріалами, хто як міг, але найбільше - це люди, робоча сила, і за це їм теж велика шана. Тут із чужих ніхто не працював, все наші хлопці”, - ділиться Мирослав Адамський.
Родина і досі не може повірити в те, що має новий будинок.
“Коли майстри вже закінчили роботу всередині і ми там прибирали, мили сходи, то не вірилося, що ми це робимо в себе вдома, що ми не прийшли до когось і допомагаємо”, - ділиться враженнями Іванка, дочка Ігоря.
А дружина розповідає, що її загиблий чоловік мріяв звести майже такий самий будинок.
“Планування майже те саме, хіба за розміром мав бути менший будинок. А так - то такий будинок. Ще не віриться: ходжу по хаті, і здається, що це не наша хата”, - розповідає дружина пана Ігоря.
