Близько 120 прикарпатців щорічно потребують ендопротезування

У сучасному розумінні ендопротезування кульшового суглобу – це оперативне втручання, при якому відбувається заміна кульшового суглоба пацієнта на штучний кульшовий суглоб. Метою такої операції є повернення людини до активного життя, безболісного руху та здатності обслуговувати себе.
Переглядів: 66

В сучасній ортопедії існують декілька видів ендопротезування кульшового суглобу.

Якщо під час операції відбулась заміна обох суглобових поверхонь кульшового суглобу, то дане ендопротезування називається повним (тотальним). Якщо під час операції відбулась заміна тільки однієї суглобової поверхні (частина)  головки стегнової кістки – то це часткове ендопротезування кульшового суглоба.

Лікарі визначають перелік абсолютних показів до ендопротезування кульшового суглоба: деформуючий артроз (остеоартрит) кульшового суглоба, ревматоїдний артрит кульшового суглоба, асептичні некрози головки стегнової кістки та пухлина стегнової кістки.
Цей перелік захворювань також доповнюється травматичними пошкодженнями кульшового суглоба (перелом головки стегнової кістки, перелом шийки стегнової кістки), при яких необхідно ендопротезування кульшового суглоба, як єдиний варіант лікування.

Остеоартроз (остеоартрит) – одне з найбільш розповсюджених дегенеративно- дистрофічних захворювань суглобів, на яке страждає від 30%  людей старше 60 років.

За останні роки зафіксовано зростання захворюваності на остеоартроз у 5-9 разів. Медико-демографічні показники засвідчують продовження процесу «старіння» населення.

Найчастіше під час консультацій пацієнти запитують, який протез ставити, з цементним чи безцементним типом фіксації та від чого залежить тип фіксування протеза?

Протези з цементним типом фіксації найчастіше застосовують у хворих 60-80 років, це зумовлено слабкістю кісткової тканини внаслідок остеопорозу. Крім того цементний тип фіксації протеза дозволяє раннє навантаження на оперовану кінцівку, що важливо для хворих старшого віку.

Ендопротези з безцементним типом фіксації рекомендуються хворим у більш молодому віці до 60 років, з добре збереженою кістковою тканиною.

Кожен хворий, який потребує ендопротезування кульшового суглобу, повинен в обов’язковому порядку проходити підготовку та обстеження  до оперативного втручання.

Сюди входять:

1. Загально клінічні аналізи;

2. Електрокардіограма з консультацією лікаря терапевта.

3. Rtg-графія кульшових суглобів і ОГК;

4. В окремих випадках комп’ютерна томографія чи МРТ;

5. Фіброгастроскопія при потребі;

6. Аналізи на СНІД і гепатит;

7. Консультація гінеколога.

Ендопротези кульшового суглоба, що імплантуються  в організм людини, обов’язково проходять контроль якості, тільки окремі матеріали придатні для виготовлення ендопротезів. До них відносяться  титан, високоякісна нержавіюча сталь, кераміка, кобальт-хром. Усі ці матеріали, перебуваючи в організмі людини, не повинні спричинювати отруєнь, алергічних реакцій, не повинні окислюватись, та мають витримувати тривалі навантаження.

Ціна ендопротезування кульшового суглоба залежить від виду ендопротезування та виду ендопротеза.

Будь-яке оперативне втручання потребує знеболення, найчастіше ендопротезування виконують з використанням спінальної анестезії.

Щорічно в нашій країні потребують ендпротезування 25-40 тисяч хворих. У Івано-Франківську протезуванню підлягають приблизно 100-120 хворих на рік. Ця цифра значно зростає з врахуванням того, що населення області складає приблизно 1,5 млн. чоловік.

У травматологічному відділі МКЛ№1 виконуються операції ендопротезування більше 5 років. Уже з наступного дня після операції з пацієнтом починає працювати методист з лікувальної фізкультури. Пацієнту дозволяють вставати з ліжка, ходити з допомогою милиць, ходунців. Через 10-14 днів після операції пацієнта виписують на амбулаторне лікування. А уже через 1,5 місяця пацієнт повертається до повноцінного життя без значного фізичного навантаження.