Вшанувати пам’ять загиблого героя прийшли батьки, дружина, діти, побратими, друзі, учні та вчителі школи, в якій навчався Юрій Баран.
“Душевна рана і далі кровоточить, але життя продовжується. Треба жити далі, працювати в ім’я України, виховувати дітей”, – сказала під час відкриття анотаційної дошки дружина героя Марія Баран.
Міський голова Івано-Франківська Віктор Анушкевичус у своєму слові зазначив, що не знав особисто Юрія Барана, проте усі люди, які розповідали про нього, притримувались однієї думки – “найкращий”, передає Курс.
“Безумовно, ніякі урочисті, ніякі пам’ятні дошки не замінять батькам сина, дружині – чоловіка, а дітям – батька, але ми маємо це робити. На фасаді цієї школи це вже третя дошка – Грузін і Мельничук загинули, виконуючи свій обов’язок в безглуздій війні в Афганістані, яка була розв’язана Кремлем. А сьогодні Кремль розв’язав війну, яку назвали гібридною, на сході нашої держави, і знову гинуть найкращі сини і дочки України”, – зауважив Віктор Анушкевичус.
Анотаційну дошку відкрили в рамках програми “Івано-Франківськ — місто героїв”, ініціатором якої є директор “Центру Розвитку Міста” Руслан Марцінків, додає ”Галка”.
“Наше завдання – зберегти пам’ять про тих героїв, які віддали своє життя за волю і незалежність держави. Сьогоднішня дошка – це свідчення того, що Івано-Франківськ пам’ятає своїх героїв. Діти йтимуть до школи, і будуть усвідомлювати – за це мирне над містом небо, можливість вчитися треба завдячувати таким людям, як Юрій Баран”, – вважає Марцінків.
До речі, це вже 21 дошка в рамках програми “Івано-Франківськ- місто героїв”. Три з них – присвячені загиблим в АТО іванофранківцям.
Нагадаємо, що Юрій Баран віддав військовій службі 19 років свого життя. Він навчався у загальноосвітній школі №12 Івано-Франківська. Закінчив Хмельницьке вище артилерійське командне училище, служив на різних посадах у ракетних військах та артилерії. Звільнившись зі Збройних сил України в запас, чоловік з початком антитерористичної операції повернувся в стрій та був призначений начальником штабу – першим заступником командира 5-го батальйону територіальної оборони.
Загинув під Амвросієвкою Донецької області. Без годувальника залишилися дружина та двоє дітей.