Володимир Чорноус: В Івано-Франківську понад 2000 будинків, і лише 46 — об’єдналися

Новий статут територіальної громади додасть авторитету й активності мешканцям міста. Ухвалять закон про місцеві референдуми в Україні – це теж буде однією з форм безпосередньої участі громадян в управлінні відповідної території. Але і зараз є цілком легальні законні можливості громади (принаймні, найактивнішої її частини) брати на себе відповідальність і витрачати кошти.
Переглядів: 312
| Фото: http://firtka.if.ua/

Про це депутат Івано-Франківської міської ради, викладач права Володимир Чорноус зазначив на панельній дискусії «Реформа самоврядування і децентралізація: чого сподіваємось?», яку організував в Івано-Франківську проект «Київський діалог», інформують ”Вікна”.

— Є стаття 140 Конституції України, яка чітко визначила, що сільські, селищні та міські ради можуть дозволяти, за ініціативою членів відповідної територіальної громади, створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення. І далі ключові слова: “...наділяючи їх частиною своєї компетенції, фінансів, майна.” Через рік, 14 липня 1997, року ми ратифікували Європейську хартію місцевого самоврядування, яка, знову ж таки, дозволяє ось ці місцеві територіальні ініціативи, твердить Володимир Чорноус.

Крім того, у 2001 році ухвалили закон, який визначає механізм функціонування, створення і повсякденної діяльності органів самоорганізації. Це дуже перспективний мав би бути напрям, якби дійсно ми – мешканці, були належним чином проінформовані і активні, та, вписуючись у нашу тему, були готові, щоб узяти владу в своєму будинку в свої руки. Чим це корисно?

— Простий приклад: бюджет міста Івано-Франківська на цей рік складає 993 мільйона гривень, майже мільярд. З них 39 мільйонів 88 тисяч лише за однією статтею – благоустрій територій. Тобто, в середньому, не рахуючи приміських сіл, 160-170 гривень на кожного мешканця міста витратять лише на благоустрій та озеленення, — порахував депутат міської ради. — А тепер уявляємо собі, що дозволяє закон – не нарікати на владу, яка десь там робить дороги, але нам внутрішньо дворовий проїзд не робить, десь там озеленює, а нам — нічого не озеленює.  Ми створюємо вуличний комітет чи навіть будинковий. Умовно кажучи, беремо велику дев’ятиповерхівку,  і, для простоти підрахунку, тисячу осіб. З них дорослих — 70%. Якщо ми більшістю голосів мешканців, які мають право голосу, — 351 голосом — створюємо будинковий комітет, то маємо право і наділені відповідними законними повноваженнями отримати від міської ради на свій рахунок як юридична особа (якщо ми легалізуємося шляхом реєстрації в юстиції) отримати 165 000 гривень на благоустрій території навколо свого будинку. Пропорційно кількості мешканців будинку. Вистачить нам цього? Вистачить. Але ми самі будемо все робити, без відкатів, без сумнівних корупціогенних процедур. Ми знайдемо, де дешевше посадковий матеріал, де дешевше купити плитку, де знайти майстрів без переплати і т. д. Це зараз уже закон дозволяє. Зауважте, повноваження органу самоорганізації населення включають не тільки благоустрій, а цілу низку повноважень. Так само ремонт доріг, внутрішньо дворових проїздів, ремонт тротуарів, фасадів тощо. Якби вся територія міста складалася в сумі з територій будинкових, вуличних, квартальних комітетів, то рівномірнішим був би розподіл, а місто залишило б собі кошти на стратегічні вуличні магістралі, на цільові програми. Але закон і зараз дозволяє таким органам самоорганізації населення вносити пропозиції до відповідних міських програм соціально-економічного розвитку тощо. А тепер дивимося, чи готова громада міста. Як правило, такі органи самоорганізації населення створюються на різний термін, але не довше, ніж каденція відповідної місцевої ради.

За словами Володимира Чорноуса, у цій каденції до жовтня 2015 року на все місто лише 46 будинкових комітетів: 1 територіальний комітет мікрорайон “Опришівці”, 1 квартальний комітет приватних будинків на “Пасічній”:

— У місті понад 2000 будинків і лише 46 об’єдналися, та це — відчутний ефект. Спитайте, скажімо, пані Бачинську – голову будинкового комітету “Вовчинецька 198-Б”. Хто буває в мікрорайоні “Позитрон”, у мене вікна батьків виходять на те, будинок, “як лялечка” – щороку визнається переможцем: прибудинкова територія, благоустрій – у них повністю, цілком усе забезпечено. До чого я хилю? Можна нарікати і мріяти, що краще буде потім, але можна робити вже зараз. І от зараз, власне, має бути метою і влади, і громадських інститутів вести інформаційну політику – доводити людям, і на прикладі ось такого будинку, показувати, що можна і потрібно вже і зараз брати владу в свої руки. Механізм існує і сьогодні, нам не треба чекати “манни небесної”, ми ще не знаємо, чим закінчиться процес децентралізації. Адже кожен комітет, із правами юридичної особи, буде мати своїх містечкових лідерів. З їх числа будуть створюватися нові містечкові еліти, нові депутати та нові чиновники. Бо якщо люди бачитимуть, що він справедливо, чесно і прозоро управляє коштами, які виділяються на квартальні комітети, то до нього буде більше довіри, як до кандидата в депутати, як до претендента на посаду в органи місцевого самоврядування, чи начальником управління, чи рядовим чиновником. От звідси має будуватися піраміда, яка на вершини винесе не баласт, не сміття, а реальних людей із довірою громад.