ЛІГАБізнесІнформ проаналізувала, наскільки реальні шанси Привата домогтися скасування приватизації.
Велика приватизація
Під час президентства Віктора Януковича проходив активний розпродаж державних енергетичних активів. У 2011-2013 роках з молотка було пущено 13 великих об’єктів в електроенергетичній сфері. Загальна сума залучених до бюджету коштів перевищила 6,8 млрд грн.
Характерною рисою всіх приватизаційних конкурсів часів Януковича була відсутність реальної конкуренції і передбачуваність результатів. Експерти, учасники ринку та профільні журналісти могли без проблем передбачити переможця майже кожного конкурсу з імовірністю, близькою до 100%.
Основними покупцями держмайна стали наближені до влади бізнесмени, які вже володіють солідним портфелем активів в українській енергетиці: Ринат Ахметов, Сергій Льовочкін, російські бізнесмени Євген Гінер та Олександр Бабаков, Костянтин Григоришин. Жодного іноземного інвестора в українську енергетику залучено не було.
Під час розпродажу української електроенергетики 2011-2013 років обділеною залишилася група Приват. Компанії Коломойського не змогли не те що перемогти, а навіть взяти участь у жодному з приватизаційних конкурсів.
Відсікти участь небажаних інвесторів у приватизації влада тоді вирішила шляхом затвердження свідомо строгих умов продажу енергокомпаній. Приміром, до конкурсів не допускалися компанії, які протягом трьох останніх років не займалися виробництвом або продажем електроенергії, видобутком вугілля в певних обсягах і т.д. Такі вимоги не тільки не дозволяли брати участь у приватизації іноземним інвесторам, але звужували коло потенційних українських покупців до одного-двох.
“Я принципово не брав участі ні в одній приватизації при Януковичі, - розповідав у липні минулого року Коломойський в інтерв’ю 5 каналу - Всі умови конкурсу були зроблені під одного покупця, просто для антуражу йому когось підсували. Я тоді зрозумів: доведеться все повертати”.
Велика реприватизація
Реприватизаційних процесів при новій владі не буде, пообіцяв прем’єр-міністр Арсеній Яценюк відразу після призначення.
“Недоторканність власності є номером один для уряду. Це питання пріоритетне на рівні всієї країни, — запевняв Яценюк в березні минулого року. — Право власності має бути захищене. Досвід реприватизації, як правило, має лише негативні наслідки”.
Дійсно, держава поки не ініціювало жодної реприватизації. Інша справа — приватний ображений інвестор. У січні цього року Інвестиційна компанія Бізнес-Інвест, яка входить до групи Приват, подала перший позов, що оскаржує приватизаційні процеси часів Януковича.
Приват в Господарському суді Києва оскаржує продаж 45,1% акцій Західенерго холдингу ДТЕК Ріната Ахметова. У 2012 році ДТЕК став єдиним учасником конкурсу, заплативши за цей пакет акцій 1 932 100 000 грн.
На цьому Приват зупинятися не збирається. Як повідомив представник Бізнес-Інвеста Олександр Винниченко, в середині лютого компанія подала аналогічний позов щодо приватизації Закарпаттяобленерго.
У лютому 2012 року 50% енергокомпанії було продано за 140,7 млн грн при стартовій вартості 135 млн. У конкурсі перемогла Енергетична Україна ТВ, яка належала на той час групі VS Energy росіян Олександра Бабакова та Євгена Гинера.
Через п’ять місяців російські підприємці продали цей пакет акцій. Новим офіційним власником компанії став київський підприємець Ігор Тинний. За даними журналістських розслідувань, реальними власниками компанії є Іван Фурсін і Сергій Льовочкін.
“Підстави, з якими ми йдемо до суду, - це численні порушення приватизаційного законодавства, — говорить Винниченко. — Конкурси були проведені без конкуренції, а компанії продані, по суті, за стартовою ціною. Умови приватизації були дискримінаційними для нас”.
Інших позовів Винниченко не підтверджує.
Ще один представник групи Приват на умовах анонімності повідомив, що в Окружний адміністративний суд Києва подано позов про визнання недійсним продажу 40,1% Донецькобленерго (покупець - ДТЕК), а також готується позов, що оскаржує приватизацію 75% Волиньобленерго (покупець - компанія Укрістгаз, яку ЗМІ пов’язують з Юрієм Бойком).
“Враховуючи непередбачуваність української Феміди, результати судових справ передбачити складно, — говорить старший аналітик інвестиційної компанії Dragon Capital Денис Саква. — Якщо виходити з логіки Бізнес-Інвеста, то таким шляхом можна оскаржити абсолютно всі конкурси з продажу обленерго та енергогенеруючих компаній в Україні. Єдине, чого точно не можна домогтися подібними позовами, це поліпшення інвестиційного клімату в країні”.
Нагадаємо, що ПАТ «ДТЕК Західенерго» є одним із найбільших українських виробників електроенергії та тепла. Електроенергія, вироблена компанією, постачається українським споживачам та на експорт до країн Європи.
До складу «ДТЕК Західенерго» входять Бурштинська ТЕС, Ладижинська ТЕС і Добротвірська ТЕС, а також сервісні підприємства Галременерго, Львівенергоспецремонт, Львівенергоавтотранс, Західенергопостач.
«ДТЕК Західенерго» – третя за величиною енергогенеруюча компанія України зі встановленою потужністю 4 707,5 МВт, що складає приблизно 14,2% від загальної потужності електроенергетики країни. За обсягами виробництва електричної енергії «ДТЕК Західенерго» займає одне з провідних місць серед теплових генеруючих компаній.
