У чергову поїздку у зону АТО волонтери “Союзу Українок” у Калуші виїхали 16 лютого. Повернулися — вчора вранці. І не з пустими руками.
Як повідомляли “Вікна”, хлопці виконали все заплановане, розвезли всі передачі, а у Калуш прибуксирували розбитий позашляховик, який планують “реанімувати”.
Із Калуша на передову екіпаж “Пегасу” віз не лише передачі для військових та допомогу, яку вдалося зібрати зусиллями небайдужих людей, але і двох військових, які поверталися на Донбас після ротації.
Цього разу дорога на Схід була більш-менш спокійною. Відвідавши бійців ДУКу та залишивши їм одного вояка, хлопці виїхали на Волноваху, де служить наш земляк. Звідти — на Красногорівку та Артемівськ. Тут волонтери зустрілися з калушанами Романом Гірником та Ігорем Янівим, які служать у складі 44-ї бригади.
Далі волонтери долучилися до пошуку наших земляків, які вийшли з Дебальцевого.
“В Артемівську ми зустрілись і передали пакунки Славіку Кресану, Володі Бережницькому, Михайлові Балиті, Валері Потопальському, Володі Павлюку, Володі Ружанському, Володі Бачерову, Любомирові Виннику, — розповідає волонтер Іван Войтановський. — Після цього ми вирушили на позицію, де віддали передачу ще одному бійцю”.
Після короткого відпочинку волонтери навідалися до ще одного нашого краянина — художника Володимира Безрукого, якого взяли на борт і вирушили на Піски.
“Піски нас зустріли обстрілом. Наш “Пікассо” малював, а я фотографував і знімав відео, — каже волонтер. — Те, що ми там побачили і пережили, навіть важко описати. Адже, як тільки ми заїхали у селище, почали працювати снайпери. Ще буквально через кілька хвилин бойовики накрили нас обстрілом із мінометів. Тож, довелося рятуватися й евакуйовуватися звідти”.
Після цього калушани вирушили у напрямку села Тоненьке, де на них вже чекав розбитий позашляховик, на якому отримав поранення Дмитро Ярош.
“Ми сподіваємося, що за допомогою небайдужих людей відновимо і поставимо в стрій цю бойову одиницю. Наразі ж хочемо подякувати дівчатам з “Союзу Українок” за їхній невтомний труд, Іванні Кравчук— за два біноклі, отцю Любомиру з Бурштина — за продукти, отцю Григорію Морозу та всім небайдужим українцям і, зокрема калушанам, які доклали зусилля для цієї поїздки”, — наголошує Іван Войтановський.