ВІКНА 22 роки поруч!

Боєць Віктор: Я батькам сказав, що на передовій — моя друга родина

Віктор — звичайний водій звичайної військової «таблетки». Та хіба можна назвати звичайним чоловіка, який на руках виносить поранених з-під обстрілів, а потім під щільним вогнем транспортує їх до польових госпіталів?
Переглядів: 690
| Фото: Тарас Грень

“Давно не таємниця, що прихильники “новороських ідей”, порушуючи всі міжнародні правила і норми, влаштовують цілі артилерійські полювання за медичними машинами, які забирають з поля бою поранених українських бійців. А максимальний захист наших санітарок, це, в кращому випадку, бронежилет, кинутий на вікно”, — каже Тарас Грень із Передової інформаційної групи Міністерства оборони України.

Попри небезпеку, Віктор знаходиться в зоні проведення АТО вже майже півроку. Він відмобілізований ще у другу хвилю мобілізації. І навіть отримавши кілька поранень, знову повернувся до свого батальйону.

“Я батькам сказав, що тут, на передовій, моя друга родина, - розповідає Віктор. – І хлопці чекають на мене. Адже хто, як не я, буде рятувати їх у складну хвилину?”.