Опозиціонер Борис Нємцов, якого застрелили у Москві, мав докази, що за діями бойовиків на Донбасі стоїть вище керівництво Росії

У Москві пізно ввечері 27 лютого був застрелений опозиційний політик Борис Нємцов. Вбивство сталося в центрі столиці і недалеко від Кремля - ​​на Великому Москворецькому мості. Нємцову стріляли в спину з автомобіля, який проїжджав мимо. Політику було 55 років.
Переглядів: 546
| Фото: meduza.io

Близько першої години ночі на Великому Москворецькому мості в столиці було виставлено оточення. Крізь нього, втім, виявилося досить легко пройти. Метрів за п’ять від автомобілів з номерами ГУ МВС і Слідчого комітету лежало голе по пояс тіло. У джинсах. Потім його прибрали в пластиковий мішок, пише ”Медуза”.

Бориса Нємцова вбили приблизно о 23.15, коли він з дівчиною повертався з боку Червоної площі на П’ятницьку вулицю, де жив останні кілька років. За офіційними даними, політик був розстріляний з автомобіля білого кольору. У нього стріляли від чотирьох до семи разів, він був убитий на місці. Дівчина жива. Що про неї відомо більш-менш точно: громадянка України, відразу після злочину вирушила на допит, ніхто з журналістів її не бачив.

Вже незабаром поруч з оточенням стояв колишній прем’єр-міністр Росії Михайло Касьянов.

“Це розправа, - заявив він кореспонденту “Медузи”. - Я не можу знайти інших слів, щоб виправдати це вбивство в декількох кроках від Кремля”.

Поруч з Касьяновим весь цей час був один з лідерів московського РПР-Парнасу Ілля Яшин. Велику частину часу він просто притискав руки до обличчя.

“Ярославські справи тут зовсім ні до чого, - говорив він, відповідаючи на питання про діяльність Нємцова в якості депутата Ярославської облдуми. - Там зовсім інший рівень. Нємцова могли вбити тільки за ті його розслідування, які були пов’язані з Україною і за участю російських військ в дестабілізації в країні”.

Незабаром до Яшина і Касьянова приєдналася телеведуча Ксенія Собчак.

До журналістів - багато з них знали Нємцова давно і особисто, вони і не намагалися стримати сліз - виходили офіційні представники силових відомств.

“Громадянин Нємцов отримав травми, не сумісні з життям. На місці працює слідчо-оперативна група. Проводяться всі необхідні заходи”, - говорила Олена Алексєєва, офіційний представник МВС Росії. З її слів випливало, що в опозиційного політика стріляли з автомобіля, що проїжджав мимо, в спину. Мінімум чотири поранення стали смертельними.

До місця злочину приїхав міністр внутрішніх справ Росії Володимир Колокольцев.

“Не можу нічого коментувати, знаю не більше за вас”, - говорив він журналістам. “Не треба нічого коментувати, просто скажіть, що взагалі тут відбувається”, - просили його. Колокольцев обіцяв, що до розслідування будуть залучені кращі сили відомства.

Нємцов за кілька днів до смерті опублікував розслідування, яке вказувало: 133 депутати Держдуми і сенаторів не платять податки. Суми невеликі - від кількох десятків тисяч рублів до декількох сотень тисяч. Втім, його соратники розповідали про інше розслідуванні, воно повинно було вийти в найближчі кілька днів: Нємцов збирався довести, що на Донбасі воюють не тільки російські солдати, у нього наче були докази того, що за їх діями стоїть вище керівництво Росії.

Довідка. Борис Нємцов народився в Сочі в 1959 році, потім з родиною переїхав до Горький (нині Нижній Новгород), де навчався на радіофізичному факультеті Горьківського державного університету ім. Н. І. Лобачевського. У радянський час Нємцов працював у різних НДІ і написав більше 60 наукових робіт з квантової фізики, термодинаміки й акустики.

З початком нової епохи Нємцов пішов у політику. У 1990-му він був обраний народним депутатом РРФСР, був членом блоку «Коаліція реформ». У 1991-му президент Росії Борис Єльцин призначив його головою Нижегородської області, а в 1995-му він був обраний на цей пост голосами 58,9% виборців регіону.

Нємцов був одним з найяскравіших губернаторів 1990-х. Вже тоді його знали майже всі телеглядачі в країні. Він був активним учасником будь-яких дебатів. Одним з перших глав регіонів у Росії дозволив вільний обіг сільськогосподарських земель - на ті часи це було політичне рішення на межі революції; комуністична більшість у Держдумі прирівняла його до державної зради. Однак незабаром таким же шляхом пішли й інші регіони.

Свій другий термін на посту губернатора Нємцов не пропрацював, оскільки в 1997 році був призначений першим віце-прем’єром Росії, який курував, зокрема, житлову, соціальну політику, Міністерство шляхів і Мінпаливенерго. У тому році, за опитуванням фонду «Громадська думка», наступним президентом Росії його хотіли бачити більше осіб, ніж лідера КПРФ Геннадія Зюганова, але дефолт 1998 року звів популярність Нємцова нанівець. Він пішов разом з колишнім прем’єр-міністром Сергієм Кирієнком. Залишаючи Білий дім, вони заглянули до шахтарів, які страйкували тоді на Горбатому мості - випили разом з ними горілки.

Після роботи в уряді Нємцов очолив рух «Росія Молода» (не плутати з утвореним згодом однойменним прокремлівським молодіжним рухом). А в 1999-му Нємцов разом з колишнім прем’єром Сергієм Кирієнком і політиком Іриною Хакамадою очолив список партії «Союз правих сил» на парламентських виборах і став депутатом Держдуми (був і її заступником голови). У листопаді 1999 року Нємцов, як і багато лібералів, підтримав вибір Єльцина і назвав Володимира Путіна найдостойнішою людиною з усіх кандидатів у президенти.

На виборах в Держдуму в 2003-му і 2007-му СПС не подолав п’ятивідсотковий бар’єр; Нємцов, тим часом, перетворився на запеклого опозиціонера. Багатьом запам’ятався ролик того часу (ймовірно, найпровальніший в історії російських політтехнологій): Немцов разом з Іриною Хакамадою та Анатолієм Чубайсом викладають передвиборчу програму, сидячи в салоні бізнес-джета.

У лютому 2008 року Нємцов представив свою доповідь (написану у співавторстві з Володимиром Міловим) «Путін. Підсумки». Доповідей, присвячених діяльності Путіна і корупції в російській владі, в наступні роки він написав ще чимало.

У грудні 2008-го він увійшов до складу бюро федеральної політради руху «Солідарність» і одночасно став одним з головних спонсорів опозиції (поряд з Гаррі Каспаровим). У 2012-му Нємцов разом з політиками Володимиром Рижковим і Михайлом Касьяновим став співголовою партії «РПР-Парнас». В останні роки життя Нємцов брав участь, як у виборах (у 2009-му пробував обратися мером Сочі, але набрав лише 13,6% голосів, в 2013-му став депутатом Ярославської обласної думи), так і у вуличній політиці - брав участь в акціях «Стратегії -31» і був одним з членів оргкомітету мітингів «За чесні вибори» взимку 2011-2012 року. У 2012 році обрався до Координаційної ради опозиції (КСВ).

В останні кілька місяців Борис Нємцов боровся з серйозною депресією. Статус депутата Ярославській облдуми він не вважав відповідним своїм рівнем, але реалізувати себе в масштабі країни у нього не було ніякої можливості.

Нємцова вбили за добу до опозиційного маршу «Весна», який повинен був пройти 1 березня в Мар’їно. За кілька годин до вбивства Нємцов в ефірі «Ехо Москви» закликав громадян до участі в акції опозиції.

У ніч на суботу марш «Весна» скасували. Замість нього в центрі Москві відбудеться акція в пам’ять про Бориса Нємцова.