6 000 повідомлень у Facebook — і грузин вмовив рівнянку вийти заміж. ФОТО

У них було два весілля. Вікторія та Реваз вінчалися у храмі в Батумі. А під час святкувань одним із перших став тост за мир в Україні. Його виголосили батьки нареченого. Адже в Грузії не так давно була війна. Тому вони знають, що це, і вболівають за нашу державу.
Переглядів: 227
– Мій еталон жінки – це краса плюс інтелект, а національність не має значення, – каже наполегливий гру

— Маю знайомих, які вийшли заміж за чоловіків із Канади, Сполучених Штатів Америки. Вони нині живуть там, і всім задоволені. Ніколи не ставилася упереджено до таких шлюбів, але і планів щодо одруження з іноземцем не мала. Натомість мріяла про будиночок біля моря у місті,  де багато людей їздять на велосипеді… Саме так і склалося. Мій чоловік — із курортного міста Кобулеті, що в Грузії.  Його дім – за дві хвилини ходьби до моря. А ще там багато велосипедистів, — розповідає Вікторія Карабутова про свій шлюб із Ревазом Стамболішвілі.

Із майбутнім чоловіком вона познайомилася під час відпустки в Грузії — поселилася в будинку, який він здавав для туристів. Спочатку на залицяння не відповідала. Коли поверталася додому, продовжувати знайомство не планувала. Натомість, своєю наполегливістю та уважністю чоловік таки прихилив Вікторію до себе, інформує сайт ВСЕ.

Потім було 6 тисяч повідомлень у мережі “Фейсбук” та майже тисячу телефонних дзвінків.

— “Київстар” навіть дав для мене “золотого абонента”, — розповідає жінка. — До речі, мій прадідусь свого часу працював у Грузії. Це було у 30-их роках. Коли приїхав додому, то привіз своїй доньці-школярці (моїй бабусі, якій зараз 90 років), листочки з ботанічного саду, що в Батумі. Вона зробила з них гербарій, яким дуже пишалася і хвалилася перед одноклассниками. А коли я їхала на відпочинок у Грузію, бабуся все згадувала про той сад. Тепер і я побачила його. Із міста Кобулеті, де живе мій чоловік, туди не так далеко їхати.

У них було два весілля. Вікторія та Реваз вінчалися у храмі в Батумі. А під час святкувань одним із перших став тост за мир в Україні. Його виголосили батьки нареченого. Адже в Грузії не так давно була війна. Тому вони знають, що це, і вболівають за нашу державу.

— О ось коли ми розписувалися в Рівному, то в РАГСі розповіли, що цього ж дня шлюб беруть ще дві пари, де наречені іноземці. Один – із Туреччини, а інший також із Грузії , -  каже Вікторія, - Весілля було двомовним – щоб родичі нареченого розуміли тости.

Натомість, чоловіки у Грузії зовсім ненав’язливі, переконує Вікторія. Вони дуже добре знають свою історію і звичаї, а ще шанобливо ставляться до пращурів. Тим часом гість у домі для них – святе. Там навмисне на вечерю готують на декілька порцій більше. А раптом хтось зайде на світло у вікні?

Тепер Вікторія вчить грузинську мову а Реваз – українську.

– Мій еталон жінки – це краса плюс інтелект, а національність не має значення, – каже чоловік. – У мене багато знайомих у шлюбі з іноземками. Тож ніколи не мав упереджень щодо цього. Разом із тим  Україна для мене не є незнайомою. Я навчався в Севастополі, а служив у армії в Харкові. У нинішній ситуації і я, і мої співвітчизники, вболіваємо за Україну.