ВІКНА 22 роки поруч!

На Донеччині досі “законсервовані” сотні бронетранспортерів. А ризик захоплення складів сепаратистами — зростає

Законсервовану українську бронетехніку, яка зберігається поблизу зони бойових дій, не відводять у глибокий тил на переобладнання, повідомляє керівник підприємства «Вепр», яке спеціалізується на такій техніці. Відтак зростає ризик захоплення складів російськими військами та сепаратистами, попереджають експерти. В Міноборони цю проблему не коментують, тоді як концерн «Укроборонпром» звітує, що триває переоснащення техніки, яку вивезли з прифронтового Артемівська.
Переглядів: 659
| Фото: radiosvoboda.org

Сотні одиниць легкої бронетехніки радянських часів законсервовані на військових складах в Артемівську на Донеччині. Серед них – близько 900 бойових розвідувально-десантних машин (БРДМ), заявив у коментарі Радіо Свобода Володимир Пилипенко, директор підприємства «Вепр», яке спеціалізується на виробництві й переобладнанні броньованого автотранспорту. Він наголосив, що якість броні БРДМ дає змогу досить швидко переробити їх на сучасні броньовані машини для піхоти, які в підсумку будуть дешевшими та не гіршими, ніж західні аналоги, передають ”Вікна”.

Одні лише підприємства Кременчука, у разі стабільного фінансування, здатні переробляти до 500 БРДМ на місяць, запевняє Пилипенко. Він демонструє зразки перероблених на його підприємстві БРДМ, які крім капітального ремонту отримали сучасні броньовані вікна й великі двері та додаткове обладнання, що робить їх придатними до десантування й застосування у міських боях, заявив Володимир Пилипенко.

«Основна маса української бронетехніки призначена для фронтальної війни: від міста до міста. Нині бойові дії відбуваються в містах, де багато важать габарити техніки та пристосованість до асфальтованих доріг. Давайте ж, дамо нашим воякам нову та недорогу техніку. Я маю креслення, і готовий поділитися з будь-яким підприємством, яке готове долучитися. Працюймо!», – закликає директор підприємства «Вепр».

Вивозити в тил треба всю українську бронетехніку, яку зберігають на консервації поблизу від лінії фронту, наголосив позафракційний народний депутат Юрій Бублик.

«Саме в Артемівську зберігаються тисячі одиниць техніки, які терміново треба звідти вивезти. Адже Артемівськ знаходиться близько до зони бойових дій. Я не знаю, чого чекає влада? Чекає, доки захоплять місто разом з бронетехнікою? – обурюється депутат. – Треба готуватися до подальшого наступу московських окупантів, тому що такий наступ, на жаль, планується».

Журналісти звернулося до Міноборони із запитаннями, наскільки надійно захищені склади законсервованої бронетехніки в Артемівську на випадок атаки російських військ та сепаратистів, і хто має опікуватися її вивезенням на реконструкцію. У прес-службі відомства відповіли, що не володіють інформацією щодо конкретних складів, і пообіцяли вивчити питання й відповісти пізніше.

Тим часом державний концерн «Укроборонпром» звітує: частину броньованих машин з Артемівська, зокрема БТР-1, вже розконсервовують та переобладнують у Вінниці. Перші такі машини днями надійшли на озброєння Нацгвардії, повідомляє концерн на своєму сайті. Водночас, у повідомленні йдеться, що Вінницький експериментально-механічний завод здатен осучаснити до 80 БТР-ів на рік.

Між тим, це в десятки разів менше техніки, аніж є на консервації в одному лише Артемівську, наголошує депутат Юрій Бублик.

“Теоретично треба було вже давно вивезти усю непрацюючу радянську бронетехніку з Донеччини й Луганщини, але на практиці для цього можуть бути серйозні застереження”, — вважає співдиректор програм з міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник.

«На папері Міноборони мало б давно вивезти подалі від фронту все що можна. Однак ми не знаємо деталей, чи всю цю бронетехніку можна відновити, чи вона великою мірою є брухтом. Потрібно передбачати можливі сценарії на випадок, якщо склади намагатимуться захопити сепаратисти. Імовірно, непрацюючу техніку простіше знищити на місці. Але це дуже великі обсяги, і невідомо, чи має зараз держава потрібні ресурси», – припускає експерт. І додає, що у випадку з евакуацією 900 БРДМ ідеться про декілька залізничних ешелонів.

Наскільки надійно Збройні сили захищають підступи до Артемівська? РНБО й український Генштаб стверджують, що після відступу з Дебальцева на цьому напрямку українські військові залишаються на своїх позиціях. Водночас, прес-секретар командування сектору А (північна ділянка лінії фронту) Володимир Коріняк повідомляє, що на Луганщині росіяни та бойовики накопичують ударну групу, навчають свіжі сили найманців, відтак спроба наступу може відбутися в найближчі тижні.

Подібну інформацію наводить і депутат від «Народного фронту» лідер групи «Інформаційний спротив» Дмитро Тимчук. За його словами, російське командування намагається створити перевагу в техніці та живій силі на окремих напрямках.

«На Алчевсько-Первомайському напрямку командування російсько-терористичних військ посилює свою ударну групу мінометними підрозділами та артилерією, нібито «відведеною» з буферної зони. Зокрема, в цьому районі помітили «повернення» на позиції щонайменше двох артилерійських батарей», – написав Дмитро Тимчук у себе у Facebook.

Україна має готуватися до можливого російського наступу, відтак законсервовані бронемашини треба було відводити та модернізувати ще раніше, наголошує депутат від «Народного фронту» та колишній командир батальйону «Дніпро-1» Юрій Береза.

«Треба вивезти всю техніку та всі оборонні виробництва з Донеччини та Луганщини. Пріоритетом має бути розконсервація. Ми готуємося до війни з Росією. Зрозуміти чи передбачити Путіна нереально. Єдине, що може його спинити – це сильна боєздатна армія. Техніка вже має йти у тил з цих складів безперервним потоком», – стверджує депутат.

За словами Берези, українське Міноборони вже вчинило помилку, коли на початку бойових дій залишило техніку, яка була на зберіганні в Донецьку та Луганську.

Що ж до оборони Артемівського напрямку, то Юрій Береза відзначає певний прогрес: під час перемир’я вояки розбудовують систему фортифікаційних споруд та мінних загороджень. Зі свого боку військовий експерт Ігор Козій закликає українську владу в час перемир’я опікуватися зміцненням оборони, накопиченням резервів у напрямках імовірного наступу та повністю завантажити оборонно-промисловий комплекс.