В останніх 10 років свого життя композитор склав більше 300 танго та 50 мелодій до кінофільмів Народився Астор Пьяццолла 11 березня 1921 року у місті Мар-дель-Плата у родині емігрантів з Італії. Дитинство провів у Нью-Йорку де захопився джазовою музикою і спробував себе в кінематографі. 1937 року повернувся до Аргентини, де грав у нічних клубах, 1946 року створює свій перший власний музичний колектив — «Астор П’яццолла і його характерний оркестр». У цей час П’яццола захоплюється акордеоном, намагаючись перетворити його на сольний інструмент.
За порадою А.Хінастери, у якого П’яццола брав уроки, 1953 роки він подав свою «Буенос-Айреську симфонію» на композиторський конкурс. В якості премії П’яццола отримав стипендію на навчання в Парижі, де він вчився у композиторки Надії Буланже, яка скерувала його увагу на музику танго.
По закінченні навчання П’яццолла поперемінно живе в Буенос-Айресі та Нью-Йорку, дає концерти, записує платівки й кілька разів робить турне по Аргентині, Бразилії та США. Міжнародне визнання П’яццола здобув на початку 1980-х, виступаючи з квінтетом Tango Nuevo, заснованим 1976 року. З цим колективом він концертував до 1989 року, пізніше ж сконцентрувався на сольних виступах з оркестром. 1990 року кар’єра П’яццоли обірвалася через інсульт, за два роки музикант помер у Буенос-Айресі.
Астор П’яццолла — один із небагатьох композиторів, що зміг записати й виконати на концертах майже всі свої твори. В останніх 10 років свого життя композитор склав більше 300 танго, 50 мелодій до кінофільмів, серед яких такі фільми, як «Піраньї» (Луїс Берланга), «Генріх IV» (Марко Белоккьо), «Світло» (Жанна Моро), «Армагедон» (Ален Жесуа), «Південь» і «Посилання Гарделя» (Фернандо Соланас), а також музику до театральних вистав і балетів. В Італії журі премії критиків одностайно нагородило П’яццоллу Першою Премією за Найкращий диск інструментальної музики, відзначивши у своєму рішенні: «За сміливість композицій і за разючу творчість у створенні аранжувань, що надають танго нового звучання». У лютому 1993 року в Лос-Анжелесі Астор П’яццолла був номінований на премію Греммі за твір Oblivion в категорії «Найкраща інструментальна композиція».
Новаторством Астора П’яццоли вважається винайдення «нового танго» (ісп. nuevo tango), що відрізняється від традиційного включенням елементів джазу, використанням багатшої гармонії, дисонансів та контрапункту, а також складніших музичних форм. На думку психоаналітика Карлоса Кюрі, поєднання П’яццолою танго з іншими впізнаваними елементами західних музичних культур було настільки успішним, що породило новий індивідуальний стиль, що вийшов за межі цих впливів.
