Смерті, дуже схожі на самогубства, косять лави і колишніх можновладців, інформує ТСН.
У великій політиці Олександр Пеклушенко з 2002 года. У Раду потрапив по мажоритарці від провладного альянсу “За єдину Україну”. За місяць — перекинувся до ПР. Відтоді, її не полишав. У виступах Пеклушенко затято гнув політику ПР.
У листопаді 2011-го очолив запорізьку облдержадміністрацію. ЗМІ його пов’язували з місцевим кримінальним авторитетом — “смотрящим” області — Євгеном Анісімовим. Під час Революції Гідності, запоріжці, які вийшли на Майдан — під вікна кабінету Пеклушенка, не один раз вимагали від нього скласти повноваження. Пеклушенко не раз виходив до протестувальників, але на вимоги не приставав.
Ця смерть — третя, гучна для Запорізького краю. Наприкінці лютого повішеним знайшли мера Мелітополя Вальтера. Його адвокат, заступник керівника міськвідділу міліції — Олександр Бордюга — також помер. Офіційної причини його смерті так і не назвали.
Серед нардепів-”регіоналів” смерть Пеклушенка також третя: цього тижня з вогнестрільним пораненням знайдений Станіслав Мельник, до цього — Михайло Чечетов.
Сплеск смертності серед колишніх можновладців завжди йде за зміною режиму. За злочини, скоєні під час його панування, має хтось сплатити — переконує відомий український оперативник Валерій Кур.
“Люди розуміють, що прийде час і треба буде розрахуватися жорстко. Щоб не платила вся родина, вони залишають їм частину крадених грошей, добре ім’я та уходять з життя”, — каже засновник і перший керівник служби кримінальної розвідки УБОП України Валерій Кур.
За його словами, ці смерті можуть бути вигідні всім. Колишнім соратникам, бо їхні таємниці завжди залишаться таємницями, нинішній владі — бо не випливе нічого зайвого та самим правоохоронцям — бо зі смертю підозрюваного можна тихо закрити гучне кримінальне провадження.