Тренер Микола Шевчук вчить дівчину не хизуватися своїми досягненнями, а й надалі працювати над собою | Фото: з архіву &q Уже за кілька днів вона стартуватиме на домашньому Чемпіонаті України. Яким же був шлях до перших успіхів у спортивній ходьбі, розказують сама спортсменка та її тренер – Микола Шевчук, повідомляють ”Вікна” з посиланням на Sport.if.ua.
— Я починала в СДЮСШОР у Калуші. Мій шкільний учитель фізкультури побачив, що я маю здібності до спорту і порадив батькам відвести мене до Миколи Михайловича Шевчука, який і до сьогодні є моїм тренером. Спочатку я займалась бігом – на 800 м, 1,5 км. Але за два-три роки тренер не побачив перспективи і сказав, щоб я спробувала себе у спортивній ходьбі. Я спочатку була проти, мені більше подобалось бігати. Але попробувала, і в мене стало виходити. За кілька місяців я вже завоювала свою першу медаль на чемпіонаті України – бронзу. Ми почали ускладнювати тренування, інтенсивніше готуватись... І за три роки я виграла майже всі всеукраїнські змагання, — розповідає Ганна Суслик.
Тренер Ганни – Микола Шевчук, каже, що ніколи не займався спортивною ходьбою. “Я сам ніколи не ходив, але техніки міг навчити. Побачив, що особливих даних для бігу в Ані не було, але вона знайшла себе в іншому виді спорту, і вже виступає за збірну України з легкої атлетики. Освоювати ходьбу було непросто, але результати почали з’являтись досить швидко”, – зазначив тренер.
Зараз Ганна виступає за СДЮСШОР “Україна” в Івано-Франківську. Однак в калуському манежі тренується по кілька годин на день.
— Спочатку я виступала за калуську СДЮСШОР, але там не було особливих умов для тренувань і підготовки, майже ніхто не допомагав. Тоді мій тренер порадив мені перейти до СДЮСШОР “Україна” в Івано-Франківську, тож зараз я виступаю за цю школу. Проте живу і тренуюсь у Калуші. Місцевий манеж підходить для ходьби, у ньому рівне покриття. Тренуюсь двічі на день по 2-3 години, іноді й більше.
Микола Шевчук працює одночасно і в Калуші – там його основне місце роботи, і у Франківську – на півставки. “Окрім Ганни, в Івано-Франківську займаються й інші наші спортсмени – Анна Бабінчук, Юрій Грищишин. У Калуші нема можливостей утримувати атлетів такого рівня, – говорить тренер. – Я сам стараюсь допомагати їм і, як і мій наставник – покійний Олексій Кобрин, допомагати дітям вступати до вищих навчальних закладів”.
Спортсменка розповідає, що шість років грала на скрипці. Але залишила музику, хоч їй і говорили, що вона здібна. Зараз Ганна навчається у Прикарпатському університеті на заочному відділенні факультету фізвиховання. Часом поєднувати спорт і складання сесії доволі непросто.
— Звісно, я втомлююсь, кожне тренування важке. Але після занять відчуваю себе краще, приходить полегшення. Були моменти раніше, що я тренувалась трохи не так, як потрібно, але зрозуміла свою помилку і зараз стараюсь виконувати все, що говорить тренер.
Микола Шевчук зізнається, що в роботі буває всяке – і суперечки, й сварки, але все це на фоні бажання йти до своєї мети. “Кожен спортсмен має свій характер, який витворюється в процесі довгих тренувань. Але з простим характером у спорті, напевне, неможливо”, – говорить наставник.
Найбільше Ганні запам’ятавля старт за кордоном – в Юджині, США.
— Я особливо до нього не готувалась, пройшла по своєму результату, але усвідомила, що треба більше працювати. Бо я хочу досягати чогось вищого, аніж просто місце в двадцятці, хочу завойовувати медалі. А просто це не дається.
Анин наставник говорить, що змалечку вчив спортсменку не хизуватись досягненнями. “Пам’ятаю, як ми поїхали на одні з перших наших змагань, і Аня посіла там третє місце. Вона дуже тішилась медалі, але я їй порадив, щоб вона сховала нагороду і забула про неї, бо інакше наступної може не бути, – згадує Микола Шевчук. – Напевне, вона тоді зрозуміла мене, що попереду ще дуже багато роботи. Після того в неї були виступи в Донецьку на Чемпіонаті світу зі спортивної ходьби, на Кубку світу в Китаї, на Чемпіонаті світу з легкої атлетики в США. Вона вже понад 20 разів піднімалась на п’єдестали пошани, але на європейському та світовому рівні ми ще нічого не завоювали. Сподіваємось, цьогоріч будемо ближче до цього”.
Цей рік – останній для Ані серед юніорів. З наступного року вона вже ходитиме на 20 км в групі “молодь”. На найближчому Чемпіонаті України виступатиме ще серед юніорів. Це буде відбір на Кубок Європи в Іспанії.