Коли стало питання виходу в АТО, Юля не вагалась не секунди. Вона вирішила, що її місце там, де перебуває її підрозділ, Власне, так і трапилось. У військкоматі наполегливій і рішучій дівчині пішли назустріч. Так вона стала десантником. І не просто, а з однією з найважчих військових професій – зв’язківець.
– Мені подобаються порядок і чесність в стосунках, – каже рядова військової служби за контрактом Юлія Якимчук. – І я втішена, що в нашій бригаді саме так. В нас просто відсутня більшість того бруду, який нерідко можна зустріти в цивільних структурах.
Крім цього, Юля переконана, що служба в армії – це впевненість в майбутньому. Адже, за її словами, доки існуватиме держава, буде і військо. А, значить, в неї буде і гарантована робота та соціальний пакет.
– Будь-які інші структури, наприклад банки, фонди чи навіть Верховну Раду можуть завжди закрити і скоротити, – переконана солдат-десантник. – А армія потрібна державі і людям. Адже власне, ми — люди у погонах, виступаємо гарантами незалежності України. І тому військо буде завжди на гарному рахунку і в пошані.
Не секрет, що в десанті стрибає з парашутом весь особовий склад, не залежно від спеціальності. Від командира бригади – до кухаря. Має свої стрибки і Юля. Адже відчуття вільного польоту, звук відкриття куполу над головою та пісня приборканого неба, що звучить в стропах, – не передати жодними словами. Це потрібно відчути.
Коли стало питання виходу в АТО, Юля не вагалась не секунди. Вона вирішила, що її місце там, де перебуває її підрозділ, де воюватимуть її бойові брати та сестри. Вона знає, що в списку снайперів зв’язківці завжди в перших рядках, адже некерований вищим командуванням підрозділ приречений на поразку. Та це не лякає мужнього солдата. Вона сміливо виконує свою роботу на одному з найгарячіших на даний момент напрямків в зоні проведення АТО.
Дуже скептичне ставлення у десантника Юлі до осіб чоловічої статі, які зараз ухиляються від призову та мобілізації.
– Я бажаю всім чоловікам-ухильникам від служби в армії гарних подарунків на восьме березня! Це – ваш день, – каже вона.
Щоправда, відразу додає:
– Я знаю чимало чоловіків, які за тих чи інших обставин не можуть бути тут з нами. Вони багато роблять як волонтери. І за це їм велике дякую.
Вдома на нашу героїню чекає найближча і найрідніша у світі людина — мама. Вона живе в Сумах, і надзвичайно сильно хвилюється за свою донечку, яка зараз на війні. Виконую прохання Юлії Олександрівні, і за допомогою засобів масової інформації хочу передати мамі Юлі, що її дочка, здорова, має велику повагу в своєму військовому колективі, і на дуже доброму рахунку за свою сумлінну службу у командування. А сама Юля просила передати мамі так:
– Мамо, не плач і не хвилюйся! В нас все гаразд. Ти собі не уявляєш, які залізні хлопці бережуть твій спокій. Я скоро повернусь додому. І прийду лише з перемогою.
Підполковник Тарас ГРЕНЬ,
Західний регіональний Медіа-центр
Міністерства оборони України.
Від редакції. Шановні користувачі! Відтепер на нашому сайті є можливість самостійно розміщувати статті чи новини.
Для цього достатньо:
1) зареєструватися на сайті;
2) зайти до свого профілю;
3) додати новину чи публікацію;
Ласкаво запрошуємо скористатися новими можливостями сайту у рубриці «Я кореспондент».
