Михайло Найда успішно вийшов із Дебальцівського котла, а вдома потрапив до рук правосуддя | Фото: Архів Михайла Найди У халепу калушани Михайло Найда втрапив понад півроку тому, коли допоміг знайомим, які серед ночі пхали автомобіль. Чоловік тоді саме повертався додому.
— Було вже за північ, я пішки йшов з роботи додому. Біля гуртожитка “Троянда” побачив двох знайомих дітваків. Вони пхали машину і я, пожалівши їх, вирішив допомогти. За кількасот метрів несподівано під’їхала міліція і хлопці почали тікати. Я стояв і не розумів, що діється, а вони тим часом утекли. Мене затримали, — розповів ”Вікнам” Михайло Найда.
У відділку калушанин дав пояснення, розповів, що за хлопці з ним були, і, зрештою, його відпустили. Розпочалося слідство, а Михайло Найда у справі проходив як свідок.
Це був липень 2014 року. А на початку серпня хлопцеві прийшла мобілізаційна повістка. На збори було всього один день.
— Збираючись, не зауважив, що мій телефон — ледь заряджений, а тому, коли виїхав з дому, мобільний вимкнувся і я не встиг зателефонувати у міліцію. Проте, наступного дня з частини зателефонував слідчому і повідомив, що мене мобілізовано і я перебуваю у військовій частині. Відтоді мене ніхто не чіпав, — стверджує боєць.
Ще приблизно через місяць, коли 128-а гірсько-піхотна бригада, у якій воює Михайло Найда, була у Лубнах, у Калуші до його мами приходили правоохоронці. З їхніх слів жінка зрозуміла, що справу, у якій фігурував і її син, вже завершено. Тож, здавалося, що можна було зітхнути з полегшенням.
Як з’ясувалося згодом, суд виніс вирок двом хлопцям, які намагалися викрасти машину. Одному дали рік позбавлення волі, іншому — два. Обом суд постановив умовне покарання.
Наприкінці лютого бійці 128-ї гірсько-піхотної бригади, вийшовши за кілька днів до цього з оточення поблизу Дебальцевого, приїхали додому у короткострокову відпустку.
— Я приїхав абсолютно спокійно, прийшов до мами, у якої живу зараз, зустрічався з друзями, їздив у Хмельницький. Словом — відпочивав, — каже калушанин. — Але днями наряд міліції мене затримав. Виявляється, що з 4 вересня я перебуваю у державному розшуку. Якби я про це знав, то першим ділом, коли приїхав додому, подався б до міліції!
Михайла Найду таки забрали у відділок, де він і дізнався, що зі свідка став співучасником злочину і що проти нього відкрита карна справа.
— Того дня мене відпустили, а вже на ранок я мав знову з’явитися до правоохоронців. Я не ховався. Я прийшов. А мене одразу відвели у суд і взяли підписку про невиїзд. 16 березня мав повернутися у частину у місто Виноградів, але досі мушу перебувати в Калуші, — наголошує військовий.
Як повідомив ”Вікнам” громадський активіст, член Громадського координаційного центру Калущини Ігор Очкур, боєць опинився у важкому становищі. З одного боку — зобов’язання залишатися у Калуші, з іншого — необхідність бути у військовій частині, де його можуть “зарахувати” до дезертирів.
— Роман Переймибіда вже спілкувався з військовим комісаром Володимиром Шаховцем з цього приводу й у результаті були відправлені всі необхідні документи, щоб хоча б у частині Михайла не подавали у розшук та не інкримінували йому дезертирства, — повідомив Ігор Очкур. — Він кілька місяців провів в окопах на передовій і сьогодні потребує лікування, а не кримінального переслідування. Тому правду у цій справі потрібно знайти якнайскоріше.
Захищати Михайла Найду у суді зголосився адвокат Василь Онофришин, який сам пройшов війну в Афганістані і знає, як не вистачає іноді підтримки бійцям. Тому працюватиме на волонтерських засадах.
Як повідомляли ”Вікна”, новина про бійця АТО сколихнула громадськість. Активісти місцевих осередків «Правого сектору» одразу ж заявили, що слідчі сфабрикували справу. Причому “заднім числом”.
Згадали вони і той факт, що суддя, який взяв із Михайла Найди підписку про невиїзд, в часи Януковича судив активістів Євромайдану, зокрема калушанина Олега Савку, який палив портрет екс-президента.
Громадські активісти обіцяють тримати справу на ретельному контролі.