На Тернопільщині викопали у бідоні архів ОУН з 1945-49-их років. ФОТО

Унікальний архів Служби безпеки ОУН викопали у бідоні в Козівському районі і передали до Центру дослідження визвольного руху у Львові.
Переглядів: 863
Серед знайдених документів — некрологи, протоколи допитів, вишкільні матеріали, інформаційні листівки тощо. | Фо

Документи 66 років тому закопав один із архівістів ОУН і тепер їх знайшли випадково, інформують ”Вікна” з посиланням на 20 хвилин.

— Тут є відомості про більше ніж 100 осіб, загиблих повстанців. Загалом документи дуже гарно збереглися, що рідко буває в таких випадках. Вони посортовані, пронумеровані, акуратно складені, очевидно ними займався якийсь повстанський архівіст. Газети, в які загортали пачки з документами, датуються осінню 1949 року, тому швидше за все саме в цей період і закопали в землю бідон з архівом, — розповідає керівник архіву Центру Андрій Усач.

Серед знайдених 17 березня документів — некрологи, протоколи допитів, вишкільні матеріали, інформаційні листівки тощо. Більшість із них створені у 1945-1949 роках. Наразі знахідку опрацьовують архівісти.

Після опрацювання й обробки документи перебуватимуть в архіві Центру дослідження визвольного руху у Львові. Також згодом вони будуть оцифровані і виставлені в Інтернеті для загального користування. А 24 березня о 12.00 відбудеться презентація нового архіву у Національному музеї-меморіалі “Тюрма на Лонцького”.

Знахідку у соцмережі прокоментував відомий письменник Юрій Винничук, інформують ”Вікна”. З минулого архіву, також знайденого у бідонах, письменник віднайшов чимало інформації про свою родину.

— Ну це просто диво. Це ж не перший такий архів і дай Боже не останній, — твердить Юрій Винничук. — В матеріалах попереднього архіву з бідону, який видали у трьох томах, я знайшов свого діда, його брата, двоюрідних сестер і братів моєї мами, які були в УПА. А я про це нічого не знав за їхнього життя. А тут читаю. як мій дід Лук’ян Сапіга з братом Никифором у селі Малі Фільварки (тепер Підлісне) тусували з автоматами.  А перед тим у 1918-му мій дід зажигав у гайдамацькому курені “Не журись!” То про це я принаймні знав. І що він Горліс-Горського знав. А мій тато до Горліс-Горського ходив під час війни у Львові на пиво до кнайпи на розі теперішньої вул. Шевченка і Клепарівської, бо той відкрив цю кнайпу і сам же ж і пиво наливав. Хтозна скільки цікавого є у нововідкритому архіві.