Калушани прибрали єврейське кладовище за три години

Минулої суботи у Калуші вирішили прибрати старовинне єврейське кладовище, яке перебуває у жахливому й занедбаному стані. Зі сміттям впоралися за кілька годин, але на території кладовища продовжують "гуляти" сумнівні люди, а відтак, є висока ймовірність, що вже за кілька тижнів від ретельного прибирання не залишиться і сліду.
Переглядів: 584
Серед сміття на єврейському кладовищі учасники толоки знайшли ось такий артефакт, який, схоже, також "пережив"

Як повідомляли “Вікна”, старовинне єврейське кладовище перебуває в жахливому й занедбаному стані. На його території повно побутового сміття, не зважаючи на те, що зовсім поряд розташовані сміттєві контейнери. Тож, калушани організували акцію “Суботник на єврейському цвинтарі” і винесли звідти все сміття.

На заклик у соцмережі відгукнулися трохи більше десятка людей. Але їх вистачило, щоб за якихось три години на совість прибрати кладовище та винести звідти “гори” сміття.

“Прийшли люди ідейні. Ті, кому було не байдуже, — розповіли “Вікнам” учасники прибирання. — Не зважаючи на те, що там було дуже багато різноманітного сміття, ми впорались за якихось три години. Прибирали на совість, тому зібрали все”.

Калушани кажуть: серед сміття було знайдено купу всяких препаратів, шприців і пляшок від спиртного. А кількома днями перед суботником там помітили якогось не дуже доброзичливого чоловіка, який між могил на вогні розігрівав собі щось. Тож, було б добре, щоб ту територію патрулювали.

Нагадаємо, 12 січня у Калуші на вул. Біласа і Данилишина горіло єврейське кладовище. Пожежники кажуть, що найімовірніша причина загоряння — необережне поводження з вогнем невстановленої особи. За словами голови єврейської громади Калуша Ігоря Кернера, косити і прибирати тут нема кому, бо у єврейській громаді Калуша — самі пенсіонери, ще й хворі. Голова єврейської громади стверджує, що йому соромно перед людьми, які приїжджають із-за кордону, щоб відвідати цвинтар у Калуші.

Тим часом, єврейське кладовище у Калуші — одна з останніх єврейських пам’яток міста, яку ще можна зберегти. Перші поховання на цьому цвинтарі датуються XVIII-XIX століттями, після Другої світової війни там вже нікого не ховали.