Зокрема, кожен британець, француз, німець, фін та японець використовує будь-яку можливість, аби зменшити споживання газу та електроенергії - і, як результат, зберегти свій сімейний бюджет, повідомляють ”Вікна” з посиланням на Еспресо.tv.
Так, у будинках і квартирах Великої Британії встановлені бойлери - індивідуальні газові колонки, які нагрівають воду і батареї. Завдяки функції програмування дана система опалення працює декілька годин на добу – вранці, коли британці йдуть на роботу, та ввечері, коли повертаються до своїх осель. Як правило, жителі Туманного Альбіону не опалюють спальні - вночі від холоду їх рятує піжама і тепла ковдра, а також ванни та туалети, де взимку температура не перевищує 10 градусів.
З свого боку британські фізіологи запевняють, що нижній поріг комфорту – це 18 градусів, температура вище 21 градуса – це вже дискомфорт, а вище 24 градусів – підвищення ризику серцевих нападів. Примітно, що понад п’ять мільйонів будинків Королівства підтримують нормальну температуру – від 16 до 18 градусів.
Деякі британці, керуючись однією з порад, яку дають компанії-постачальники електрики та газу, заводять «теплого» котика, інші - ходять відігріватись до теплих і затишних бібліотек, де є безкоштовний Інтернет.
В свою чергу приватні будинки Німеччини мають котельні, а багатоквартирні - окреме газове обладнання, яке гріє воду для батарей. На останніх стоять вентилі з термостатами, які дозволяють регулювати температуру у приміщенні. Згідно з рекомендаціями, у вітальні, де сім’я проводить багато часу, необхідно підтримувати 20 градусів тепла у ванній – до 22 градусів, у спальних кімнатах - 16-18 градусів, а у туалетах і коморах - 14-16 градусів. Німцям, які не мають маленьких дітей, радять споживати менше тепла: зменшення температури в приміщеннях на 1 градус дозволяє економити до 6% теплової енергії. Заощадливі жителі Німеччини вночі користуються електричними простирадлами - грілкою на все тіло, яка включається і вимикається автоматично.
Для обігріву приватних будинків використовуються здебільшого дрова, пелети з відходів деревообробки, теплові насоси і сонячні батареї. Домовласникам, які перейшли на екологічні види палива, держава за різними програмами компенсує до 15% витрат на придбання та установку нового обладнання. Нещодавно в Німеччині набув чинності закон, який змушує новобудови, які здаються в експлуатацію, частину необхідної їм енергії отримувати з поновлюваних джерел.
У Франції використовується загальнобудинкове опалення - централізоване опалення в окремо взятому багатоквартирному будинку та індивідуальне опалення. В першому випадку, тепло вмикає управління будівлі – у квартирі для цього немає обладнання, у другому – температура води регулюється завдяки розміщеному у кухні, ванні або туалеті апарату, до якого підключені батареї. Французи надають перевагу електричним нагрівачам, які, на відміну від газових, не вимагають регулярних та дорогих перевірок і обслуговування. Країна має два тарифи на електрику: повний - з 7.00 до 23.00 і пільговий(у півтора рази менший) - з 23.00 до 7.00.
Французи, які проводять теплоізоляцію житла - старого або ж тільки що відбудованого, встановлюють енергозберігаюче обладнання - сонячні батареї, газові або електричні нагрівачі з підвищеною енерговіддачею, мають право вписати витрати у податкову декларацію та знизити прибутковий податок. Згідно з законом, близько 25-50% від вартості утеплювальних робіт зараховується кожному платнику податку зі знаком «мінус».
У будинках Фінляндії все частіше встановлюють теплонасос і використовують енергію землі, температура якої на глибині 200 метрів може сягати 10 градусів. Фінські скелі, які схожі на гігантські радіатори, накопичують тепло влітку, а взимку його віддають.
За оцінками експертів, теплонасос, як правило, окупається за 5-7 років і дозволяє економити від 30% і вище електроенергії.
Власники невеликих будинків - не більше 120 метрів житлової площі – використовують кондиціонер, холодна частина якого знаходиться на вулиці, а нагрівальна система з циркулюючою спеціальною речовиною - в приміщенні. Пристрій ефективно працює при морозах до -25, коли, витративши на роботу 1 кВт електроенергії, тепловий насос виробляє до 2 і навіть 5 кВт тепла. Така система опалення, для якої не треба бурити землю і встановлювати дороге обладнання, обійдеться у 2-3 тис. євро.
У Японії система центрального опалення діє тільки у найхолоднішій частині країни - префектурі Хоккайдо. Решта японських будинків обігрівається за допомогою електричних кондиціонерів (зима/літо) та електричних, масляних, гасових або газових обігрівачів. Вдень японці гріються біля електричних килимів, температура яких регулююється. Такий виріб можна вмикати у певному місці, наприклад, там де сидить людина.
У кожному японському домі є стіл з встановленим під кришкою нагрівальним елементом - так званий «котацу», біля якого традиційно збирається родина не тільки для вечері, а й для спілкування, настільних ігор, перегляду телевізора. До слова, у японських школах, які не опалюються, працюють точки локального обігріву, де діти можуть погріти руки на перерві.
Сакральний момент випікання пасок
