Завдяки знайденому на дні Балтійського моря шампанському вчені розсекретили тонкощі виготовлення напою у ХІХ столітті. ФОТО

Вченим вдалося дізнатися деякі тонкощі виготовлення одного з перших сортів шампанського "Вдова Кліко". Для цього вони провели хімічний аналіз і дегустацію вмісту пляшок 170-літньої давності, знайдених на дні Балтійського моря в 2010 році.
Переглядів: 627
Винороби також звернули увагу на відмінне збереження шампанського і відсутність у ньому мікроорганізмів, що викликають п

Тоді біля берегів Аландських островів у Фінляндії був виявлений кістяк судна, всередині і навколо якого були розкидані 168 непошкоджених пляшок шампанського, повідомляють ”Вікна” з посиланням на ”Навколо світу”.

Не зважаючи на поважний вік, шампанське чудово збереглося - ймовірно, завдяки повній темряві і температурі на дні моря близько 2-4°C. Правда, шипучість напою за десятиліття знизилася: імовірно, вуглекислий газ просочився через пробку назовні. На смак же вино виявилося навіть солодшим, ніж передбачалося. Вміст цукру в ньому склав 15%.

Для порівняння: сучасна норма для ігристого вина варіюється в межах 1-3%. Надзвичайну солодкість старовинного шампанського винороби пояснили виноградним сиропом, який додавався в напій замість використовуваного сьогодні бурякового цукру.

Міцність ігристого вина склала 9%, що менше за аналогічний показник в сучасних версіях “Вдови Кліко” на 3%. Як вважають винороби, це пов’язано з особливостями технології зброджування, що існувала раніше.

Також в шампанському були виявлені сліди заліза і міді. Домішка заліза, імовірно, виникла від окислення цвяхів дерев’яних бочок, в яких витримувалося шампанське перед розливом у пляшки. Що стосується міді, на думку вчених, вона могла потрапити у вино через сульфат міді, який використовувався французами для обробки виноградних лоз від цвілі і грибка.

Винороби також звернули увагу на відмінне збереження шампанського і відсутність у ньому мікроорганізмів, що викликають псування вина. Це означає, що на виробництві мадам Кліко підтримувався непоганий рівень гігієни праці, який можна порівняти із сучасними практиками.