__large.jpg)
Проект підтримано Всесвітнім фондом здоров’я легенів у рамках реалізації Рамкової конвенції з боротьби проти тютюн Проект підтримано Всесвітнім фондом здоров’я легенів у рамках реалізації Рамкової конвенції з боротьби проти тютюну (РКБТ), статті 12, у якій йдеться, що сторони мають інформувати населення про небезпеку для здоров’я споживання тютюну та впливу тютюнового диму, повідомляють ”Вікна”.
«Світова фундація легенів рада зробити свій внесок у розвиток української кампанії «Голос жертв тютюну» (Voice of Tobacco Victims). Свідчення є потужним засобом для гуманізації медичних наслідків споживання тютюну. У 2012 році було проведено потужну кампанію, в рамках якої двоє відомих українських лікарів розповідали про страхітливі наслідки споживання сигарет і закликали курців кинути курити. В рамках нової кампанії пацієнти діляться своїми історіями про те, як тютюн зруйнував їм здоров’я і завдав шкоди їхнім сім’ям. Ефективні кампанії, у тому числі й медійні, можуть змінити соціальні норми щодо вживання тютюну. Такі заходи є обов’язковими, особливо для держав, котрі взяли на себе зобов’язання подолати тютюнову епідемію шляхом ратифікації РКБТ ВООЗ», – прокоментувала Ребекка Перл, директор із комунікації та спеціальних проектів Всесвітнього фонду здоров’я легенів.
«На підготовчому етапі соціальної кампанії було непросто знайти людей, котрі змогли б переступити через певний психологічний бар’єр і винести на загал свої проблеми, поділившись з усією Україною трагічними історіями з власного життя. Герої долучились до такої ініціативи з великою надією на те, що допоможуть людям відкрити очі на справжні наслідки куріння і застерегти молодь, аби вона не велася на сигаретну приманку, за якою насправді криється нещадний гачок та наслідки – хвороби і страждання», – зазначив Андрій Скіпальський, голова правління Центру громадянського представництва «Життя».
Серед героїв відеороликів – як курці з багаторічним стажем, так і жінка, котра ніколи у своєму житті не курила, але працювала на тютюновій фабриці й безпосередньо відчула дію отруйних речовин, що містяться у сигаретах. За даними ВООЗ, щороку близько 600 000 осіб у світі помирають від хвороб, пов’язаних із пасивним курінням, 170 000 з них – діти.
«Я вийшла з фабрики в молодому віці інвалідом, отримавши емфізему легень, хронічний обструктивний бронхіт, пневмосклероз, енцефалопатію, ураження нервової системи… Я ніколи навіть і подумати не могла, що пасивне куріння має такі наслідки. У лабораторії тютюнової фабрики, де я працювала, було 16 осіб: трьох із них уже немає серед живих, а жінка, з якою я працювала позмінно, померла від раку», – розповіла Мирослава, героїня антитютюнової реклами.
Іншими наслідками куріння є туберкульоз та атеросклероз. Останні дослідження, презентовані в Атласі тютюну, свідчать, що ця звичка є причиною кожного п’ятого (21%) нового випадку захворювання на туберкульоз.
Атеросклероз є однією з трьох основних причин виникнення серцево-судинних захворювань, і головною – смертності чоловічого населення України. Ще одного героя та курця із 20- річним стажем вдалося врятувати шляхом складної операції та заміни трьох метрів судин на штучні. Дружина Надія каже: «Курець карає не лише себе, але й своїх рідних».
Нацрада України з питань телебачення та радіомовлення визнала ці ролики соціальною рекламою, тому Міністерство охорони здоров’я та громадські організації звернулися до національних і регіональних ЗМІ із закликом підтримати соціальну реклами в Україні у сфері громадського здоров’я та попередження куріння. За дослідженням Українського центру нових технологій здоров’я, проведеного у 42 містах України в березні 2015 р., позитивно до реклами здорового способу життя ставляться близько 82% населення, а 59,65% опитаних вважають таку інформацію важливою.
«Формування культури здорового способу життя є запорукою соціального розвитку та державної безпеки України. І подібні інформаційно-просвітницькі заходи відіграють неабияку роль у цьому процесі. Антитютюнова соціальна реклама наразі є дуже доречною, оскільки, за останніми даними Держстату, 20,9% населення України є залежними від куріння. Цю цифру потрібно зменшувати, як ціновими, так і інформаційними методами», – підсумував Ігор Перегінець, заступник міністра охорони здоров’я України.
Досвід Австралії, США, Ірландії, Великої Британії свідчить, що особливо ефективні такі антитютюнові кампанії в поєднанні з іншими заходами щодо зменшення поширеності куріння, зокрема, з підвищенням тютюнових акцизів, маркуванням сигаретних упаковок зображеннями й попередженнями про шкоду куріння, забороною викладки тютюнових виробів у вітринах магазинів, контролем за дотриманням антитютюнового законодавства. Антитютюнова громадськість нині активно працює у цих напрямках спільно з українськими урядовцями і парламентарями.
Центр громадянського представництва «Життя» висловив сподівання, що подібна соціальна реклама з’явиться і щодо профілактики інших трьох причин ранньої смертності: зловживання алкоголем, нездорове харчування та малорухливий спосіб життя.