Митець-провокатор Петро Буяк відчинив двері “молочки” та оголосив початок Станіславського мистецького бієнале. ФОТО

Петро Буяк знову повернувся до "молочки", яку називає МЦСМ — Молочним Центром Сучасного Мистецтва. Торік він створював і демонстрував виставки у віконницях колишнього кафе “Молочне” в Івано-Франківську, а цього року пропонує зайняти приміщення "від підвалу до стриху" та провести Станіславське мистецьке міжнародне бієнале.
Переглядів: 1021
Петро Буяк: Уся "ліпка" в "молочці" зроблена Андрієм Стручко, а різьба — Ольгою Шереметою. Зар

Занедбане “Молочне кафе” знаходиться у самому центрі Івано-Франківська — на вулиці Шашкевича, інформують “Вікна”. Приміщення начебто перебувє у приватній власності, утім ця власність доводиться тривалою судовою тяганиною.

Тим часом творчий провокатор Петро Буяк каже, що вирішив “орендувати” те приміщення.

“Ну, насправді, приміщення “Молочного кафе”, то є приватна власність одного бізнес-угрупування. Вважаючи на довготривалу їх відсутність в інфопросторі ми так би мовити взяли в безстрокове використання (оренду) дане приміщення. Ми — то я говорю за себе і Назара Валєровича — надзвичайно вдалого арт-менеджера, за спиною якого безліч втілених, як українських, так і міжнародних арт-проектів. Так от ми зараз так би мовити в сему приміщенні дірєктори”, — прокоментував ”Вікнам” художник, за словами якого, з такими директорами, як вони, можна домовитись.

Сьогодні приміщення відкрили для всіх охочих. Мова йде про підвал, перший, другий та третій поверхи.

Наразі на другому поверсі можна побачити графіті Христини Довірак та різьбу по дереву, зроблену руками її чоловіка.

“Загалом усі приміщення ідеально зараз готові до прийому головної болі, тобто мистецтва, від усіх бажаючих. За цей тиждень їх є вже більше 30-ти чоловік. І це тільки з Франківська”, — каже Петро Буяк.

За словами митця, зараз він кілька разів на день отримує на свою пошту пропозиції щодо співпраці від людей з-за кордону.

“В Україні, нарешті, закинуті приміщення набувають обертів в сфері мистецько-культурологічних течій. Чого тільки вартий Гоголь-фест на закинутому заводі, де всі ангари завалені на купу днів різними штуками прикольними. Або фестиваль художній у Львові на фабриці мармуляди, якщо я не помиляюсь. Гламурні галереї відходять у минуле, то пережиток, який нікому не потрібен. Майбутнє за вулицею та інтернетом. Шкода, що в Україні то тільки народжується, бо, наприклад, в Америці воно вже існує майже сто років. Весь тормоз лягає на плечі людей пережитку “совка” і доки ті не відійдуть до Бога зі своїми застарілими і нікому не цікавими стереотипами та боязливим підходом із синдромом Паркенсона до будь-якої справи, то змін не очікуйте ні в мистецькій сфері, ні загалом. Але ще трохи і відбудеться прорив. Ми ще сидимо в Інтернеті, але заждіт і вийдем надвір”, — впевнений Петро Буяк.

Художник-провокатор каже, що калушани також зацікавилися Молочним Центром Сучасного Мистецтва і вже готові до співпраці.

“Калуш взагалі бомба. Тут нічого додати. Калуш активно процвітає в темі мисцецьких напрямків і вже більше п’яти років робить неабиякий двіж в своєму місті. Три галереї Калуша для виставок, то дуже круто, — каже Петро Буяк. — Я долучу усіх бажаючих калушан до співпраці з митцями, які приїхали з Нідерландів, Бразилії та Австрії, аби розпочати свій проект в МЦСМ”.

Безстрокове Станіславське мистецьке міжнародне бієнале Петро Буяк оголосив відкритим ще три дні тому і каже, що кожен автор з-за кордону може зробити все, що йому заманеться в приміщенні МЦСМ та поза ним.

“Я гадаю калушани достойні мати такий досвід співпраці, тому ласкаво просимо! Або велкам ту Станіслав, як то кажут по ненашому”, — акцентує митець.