Кулеметника УПА проводжала в останню путь громадськість, українське духовенство і місцева влада | Фото: Тараса Бузака
«Пригадую пана Івана, як людину надзвичайно ініціативну та енергійну. Він прожив 92 роки і все його життя було присвячено Україні та українській нації. У такому поважному віці старий вояка не лише цікавився суспільно-політичним життям (читав газети, слідкував за новинами), але й старався відвідувати богослужіння і навіть доглядати за могилами бойових побратимів. Останній рік він переживав за українську армію і молився за новітніх захисників України. Важко повірити, але в 90-літньому віці пан Іван не лише самостійно себе обслуговував, але і їздив велосипедом. Людина козацького духу і здоров’я!», – пригадує Олександр, доброволець із Херсона, який вже рік захищає Україну на сході, повідомляють “Вікна” з посиланням на офіційний сайт Українського інституту національної пам’яті.
Кулеметника УПА проводжала в останню путь громадськість, українське духовенство, херсонський міський голова Володимир Миколаєнко, депутати міської ради. Поховали Івана Терлецького під синьо-жовтими та червоно-чорними прапорами, з почесною вартою Збройних сил України.
Довідка. Терлецький Іван Миколайович народився 27 лютого 1923 року у селі Любухова Старосамбірського повіту на Львівщині . Помер 2 травня цього року у селі Кіндійка Херсонської міської ради. Стрілець, кулеметник УПА. Псевдо “Вовк”.
Батько – старшина Української Галицької Армії. З дитинства готувався до збройної боротьби за державну незалежність України. В УПА з 1944 року. Учасник боїв з більшовиками на терені Військової округи №5 “Маківка”.
Заарештований органами НКВС у 1946 році. Десять років відбував покарання у радянських концтаборах. Жив на засланні. Вся близька родина депортована на Сибір. У 1970-х повернувся в Україну. Від радянських органів держбезпеки одержав відмову постійно проживати у рідному селі. Оселився у передмісті Херсона. Позбавлений права всиновлювати дітей, як “ворог народу”.
Сприяв засудженим націоналістам в пізнішому облаштуванні на півдні України. Від 1989 року брав активну участь у відродженні українського суспільно-політичного життя на Херсонщині. Разом з іншими ветеранами УПА добився створення першої у Херсоні парафії УАПЦ. Член Братства ОУН-УПА. Похований у Херсоні на Кіндійському кладовищі поряд зі своєї дружиною-політв’язнем.
