У девальвації гривні винна не тільки війна, але й — Нацбанк, — Рада НБУ

В оновленій редакції Основних засад грошово-кредитної політики на 2015 рік, затвердженій 23 квітня Радою Нацбанку, зауважується, що в минулому році через анексію Криму, бойові дії на Донбасі, падіння економіки НБУ «був змушений відмовитись від практики утримання валютного курсу в жорстких межах, однак внаслідок недооцінки системних ризиків та недостатньо виваженої грошово-кредитної політики це призвело до глибоких валютної і банківської криз». При цьому в документі вказується, що дії правління НБУ були «недостатньо послідовні і неефективні».
Переглядів: 606
Гривню знецінила не лише війна, але й дії Нацбанку | Фото: hvylya.net

— Упродовж минулого року внаслідок впливу екзогенних факторів, а також недостатньо виважених дій Національного банку у сфері монетарного, валютного, банківського регулювання і нагляду було значною мірою порушено функціонування ключових елементів ринкової інфраструктури — кредитного міжбанківського та валютного ринків, - інформують Вікна із посиланням на finbalance.

Це створило суттєві інституційні ризики і потребує невідкладних заходів щодо відновлення повноцінної роботи зазначених ринків як необхідних ланок трансмісійного механізму монетарної політики та забезпечення валютної і цінової стабільності.

У результаті усіх зазначених операцій приріст монетарної бази у 2014 році становив 8,5%, що утричі менше, ніж передбачалося Основними засадами (до 28%). Такий низький темп приросту монетарної бази був спричинений абсорбцією гривневих ресурсів через валютний канал та активним використанням мобілізаційних операцій через депозитні сертифікати Національного банку. Разом з тим, відбувалась емісія значних обсягів коштів через канали рефінансування і купівлі ОВДП, що створювало девальваційний тиск і посилило інфляційні ризики на середньострокову перспективу, — констатується в Основних засадах грошово-кредитної політики.

Упродовж 2014 року шляхом рефінансування в обіг було випущено 222,3 млрд. грн., обсяг повернення банками раніше наданих кредитів становив 189,4 млрд. грн. Як наслідок, заборгованість банків перед Національним банком за кредитами рефінансування за рік зросла на 32,8 млрд. грн. — до 108,9 млрд. грн. З точки зору окремих інструментів рефінансування найбільший обсяг операцій було здійснено через канал овернайт (95,2 млрд. грн.).

Вкладення Національним банком коштів у державні облігації безпосередньо корелювало з потребами фінансування дефіциту державногосектору (зокрема, НАК «Нафтогаз») та не мало суттєвого впливу на коррахунки банків.

Обсяг купівлі Національним банком гривневих ОВДП за рік (181,9 млрд. грн.) становив 83% від обсягу їх випуску Міністерством фінансів (218,0 млрд. грн.). Як наслідок, залишок ОВДП у портфелі Національного банку збільшився на 171,1 млрд. грн. (на 116,3%) і на кінець року становив 318,1 млрд. грн. (близько 70% від загального обсягу), тоді як портфель комерційних банків збільшився лише на 12,4 млрд. грн. (до 93,4 млрд. грн.).

За підсумками року обсяг мобілізаційних операцій за депозитними сертифікатами Національного банку для абсорбції надлишкової ліквідності банківської системи становив 1472,7 млрд. грн. (практично дорівнює річному ВВП), що більш ніж уп’ятеро перевищує обороти попереднього року (270,4 млрд. грн.) та у 88 разів — обсяг 2012 року (16,7 млрд. грн.). Річні процентні витрати Національного банку за депозитними сертифікатами сягнули 698,3 млн. грн. (161,5 млн. грн. у 2013 році).
— Безпрецедентні обсяги мобілізаційних операцій поряд зі значними оборотами рефінансування свідчать про непослідовність дій з монетарного регулювання, перебирання Національним банком на себе функцій міжбанківського ринку та штучне викривлення ринкового механізму перерозподілу ліквідності. Фрагментація міжбанківського ринку з одночасним існуванням в банківській системі структурного профіциту і дефіциту ліквідності свідчить також про недостатньо ефективні дії в сфері банківського регулювання, — зазначається в Основних засадах грошово-кредитної політики на 2015 рік.