Об’єднавши всі села з Калушем, громада ліквідує зайві управлінські структури і отримає розвиток. АНАЛІТИЧНА ДОВІДКА

На Калущині розглядають два варіанти об'єднання громад району. Один із них — об'єднання всіх 54-ох сіл та міста з адміністративним центром у Калуші. Прихильники такого варіанту акцентують на тому, що в районі немає інших центрів економічної активності, що майже всі села розташовані у 20-кілометровій зоні від міста. А з утворенням об’єднаної територіальної громади буде можливість залучити бізнес міста до інвестування в аграрну сферу, будівельну та переробну галузі, а це передбачатиме створення нових робочих місць у селах району.
Переглядів: 740

Як повідомляли “Вікна”, робоча група з розробки перспективного плану формування територій громад підготувала два варіанти об’єднання спроможних територіальних грома. Перший — об’єднання Калуша і Калуського району. Другий варіант був розроблений за ініціативою сільських голів і передбачає об’єднання сіл і селища району у п’ять громад із центрами Верхня, Новиця, Голинь, Вістова і Войнилів.

Прес-служба Калуської РДА опублікувала аналітичні довідки об’єднаної Калуської територіальної громади в усіх варіантах. Отож, зважаючи на те, що місто Калуш  є містом обласного підпорядкування, має статус районного центру, а в районі 
немає інших центрів економічної активності, було змодельовано спроможну територіальну громаду з адміністративним центром в місті Калуш.

Визначаючи зону доступності такого потенційного адміністративного центру, як місто Калуш, було з’ясовано, що з 54-х населених пунктів Калуського району 46 попадають в зону впливу (відстань менше 20 кілометрів). Ще 8 населених пунктів знаходяться в зоні віддаленості від потенційного адміністративного центру більш як на 20 кілометрів, проте, кількість населення в цих селах не перевищує 10% загальної чисельності населення такої громади.

Територія Калуського району становить 62,2 тис. га, міста Калуш — 6,5 тис. га. Чисельність населення в об’єднанній громаді становитиме 127 457 осіб.

“Перевагою  є те, що  місто Калуш розташоване близько  до географічного центру території об’єднаної територіальної громади, є наявність адміністративних будівель для розміщення органів управління місцевого самоврядування, органу правопорядку, пожежної частини, пункту швидкої допомоги, центру надання адміністративних послуг, державного казначейства тощо. Окрім того, адміністративний центр має установи соціальної інфраструктури, заклади загальної та дошкільної освіти, охорони здоров’я, соціального захисту. Впродовж останніх років має здобутки медична галузь, заклади якої об’єднані в одну структуру”, — йдеться у довідці.

Зазначається також, що при формуванні об’єднаної територіальної громади з адміністративним центром в місті Калуш значну частину інфраструктури, установ та організацій не буде потреби переорієнтовувати на надання спільних послуг для мешканців міста та району, оскільки вони вже і так створені для надання послуг усім мешканцям Калущини (до прикладу — міськрайонний відділ управління внутрішніх справ, міськрайонний центр зайнятості, міськрайонне управління юстиції, управління Пенсійного фонду в місті Калуші та Калуському районі інші установи). Акценткється, що ліквідація зайвих управлінських структур, усунення дублювання повноважень сприятимуть ефективному витрачанню бюджетних коштів.

Опоненти такого об’єднання територіальної громади вбачають недоліки. Зокрема, зазначається, що громада буде надто великою, громіздкою та важко управлятиметься, орган місцевого самоврядування буде віддалений від сільського жителя,  що може відобразитися на якості надання послуг сільському жителю, “місто” домінуватиме над “селом”.

Попередні розрахунки бюджетних витрат та обсягів коштів, необхідних для удосконалення інфраструктури, пов’язаних з утворенням об’єднаної територіальної громади, засвідчують, що  громада стане самодостатньою та економічно ефективною.

До розрахунку спроможності громади використаємо наступні показники.

В  міському бюджеті  міста  Калуш буде  передбачено 151 мільйон гривень доходів, з яких 146 мільйонів загального та 5 мільйонів спеціального фонду. В районному бюджеті буде передбачено 46,4 мільйонів, з яких 26,1 мільйона — базова дотація з державного бюджету. У 2015 році з бюджету розвитку додаткового на освіту буде використано  5,7 мільйона гривень, на медицину — 3,2 мільйона гривень, на культуру 2,3 — мільйона гривень, на житлово-комунальне господарство — 17,2 мільйона гривень. Громади району планують отримати 35 тисяч гривень.

При різних варіантах  об’єднання доходи бюджетів громад на 1 жителя будуть становити від 230 до 530 гривень. При об’єднанні  в одну громаду з адміністративним центром в місті Калуш на кожного мешканця громади припадатиме 1306 гривень.

В місті Калуш до освітньої субвенції розміром 51,7 мільйона цього року ще додається 4,9 мільйона власних коштів.  Калуський район має на освіту 64,8 мільйона при значно більшій мережі.

В місті Калуш до медичної субвенції розміром 43,7 мільйона цього року  ще додається 27,3 мільйона власних коштів.  Калуський район має на медицину 35,5 мільйона гривень.

На благоустрій міста передбачено 10,7 мільйона гривень, на соціальні програми — 4,9 мільйона гривень, на фізичну культуру і спорт — 4,9 мільйона гривень.

Калуський район є  інвестиційно привабливим. Надра району  багаті на корисні копалини, містять запаси мінеральних вод. Район багатий покладами будівельних матеріалів: гіпсу, глини, піску. Багатством району є земля та ліси, які простягнулися через всю територію регіону та займають площу близько 18 тис. га, або 28% загальної площі.

“З утворенням об’єднаної територіальної громади буде можливість залучити бізнес міста до інвестування в аграрну сферу, будівельну та переробну  галузі, а це  передбачатиме створення нових робочих місць  в селах району”, — підсумовано у довідці.

Нині більшість громад не здатні забезпечити населення належними послугами, і до того ж, якщо їх не об’єднати довкола більш сильного економічного центру, то вони не матимуть перспективи подальшого розвитку. Необхідно модернізувати модель місцевого самоврядування та усвідомити, що громади мають відійти від принципу дотаційності, а навпаки – стати конкурентноспроможними.