28 травня 2015 року Конституційний Суд України офіційно оприлюднив прийняте 26 травня Рішення у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, повідомляють ”Вікна” з посиланням на прес-службу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
“Уповноважений Верховної Ради України з прав людини звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням в аспекті того, чи можна словосполучення „за місцем його вчинення“, що міститься у зазначеному положенні, розуміти як таке, що дозволяє здійснювати розгляд справи про адміністративне правопорушення на місці його вчинення одразу після складення протоколу про таке правопорушення.
Практичну необхідність в офіційному тлумаченні наведеного положення Уповноважений обґрунтувала неоднозначним його застосуванням судами України при розгляді справ щодо оскарження постанов про адміністративні правопорушення, які передбачені у статті 122 Кодексу, зокрема про перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху, проїзд на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху тощо. Так, в одних випадках суди України вважають, що дії суб’єкта владних повноважень щодо розгляду справи на місці вчинення правопорушення (винесення постанови одразу після складення протоколу) не суперечать вимогам частини першої статті 276 Кодексу, а в інших випадках – суперечать, оскільки словосполучення „за місцем вчинення правопорушення“ і „на місці вчинення правопорушення“ мають різний правовий зміст”, — йдеться у повідомленні.
У положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас, вказані положення є законодавчими гарантіями об’єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складання протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.
Отже, складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд уповноваженим органом (посадовою особою) справи про таке правопорушення належить до різних стадій адміністративного провадження.
Розглянувши справу, Конституційний Суд України вирішив: положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке передбачає, що „справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення“, в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення „за місцем його вчинення“ визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
