Про це йдеться у пропозиціях робочої групи Конституційної комісії до законопроекту (станом на 26 червня), інформує УНІАН.
Назву розділу ІХ «Територіальний устрій України» пропонується змінити на «Адміністративно-територіальний устрій України». У статті 132 розділу встановлюються засади, на яких ґрунтується адміністративно-територіальний устрій.
У статті 133 встановлюється, що систему адміністративно-територіального устрою складають адміністративно-територіальні одиниці: громади, райони, регіони. У чинній редакції Конституції визначено, що цю систему складають Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села.
Відповідно до запропонованих змін, вилучається положення про те, які області входять до складу України, а також Крим, міста Київ та Севастополь.
Пропонується встановити, що територія України поділена на громади. Громада є первинною одиницею в системі адміністративно-територіального устрою України. Декілька громад становлять район.
Крім того, визначається, що Автономна Республіка Крим та області є регіонами України.
Особливості Києва, Севастополя у системі адміністративно-територіального устрою України визначаються окремими законами.
Крім того, згідно з пропозиціями до статті, порядок утворення, ліквідації, встановлення та зміни меж, найменування і перейменування громад, районів, областей, а також порядок утворення, найменування і перейменування та віднесення поселень до відповідної категорії поселень визначаються законами.
Зміна меж, найменування та перейменування громад і поселень здійснюється з урахуванням думки їхніх жителів у порядку, визначеному законом.
Зі статті також вилучається положення щодо того, що міста Київ та Севастополь мають спеціальний статус, який визначається законами України.
У статті 140 Конституції пропонується, зокрема встановити, що територіальна громада здійснює місцеве самоврядування як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування, шляхом самостійного регулювання суспільних справ місцевого значення та управління ними в межах Конституції і законів України.
Територіальну громаду становлять жителі поселення чи поселень, з якого чи яких утворено громаду.
Крім того, територіальна громада здійснює місцеве самоврядування безпосередньо шляхом місцевих референдумів та в інших формах, визначених законом.
Органами місцевого самоврядування громади є рада громади як представницький орган і виконавчі органи місцевого самоврядування громади, які є підконтрольними та підзвітними раді громади.
Крім того, пропонується встановити, що районна, обласна рада, їхні виконавчі комітети є органами місцевого самоврядування, що відповідно представляють і реалізують спільні інтереси територіальних громад району, області.
Статус голів громад, депутатів рад громад, районів, областей, порядок утворення, реорганізації та ліквідації виконавчих органів місцевого самоврядування громади, виконавчих комітетів районних, обласних рад, обсяг їхніх повноважень визначаються законом.
Зі статті вилучається положення щодо того, що питання організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад.
Водночас, пропонується встановити, що рада громади сприяє діяльності створених відповідно до закону та статусу територіальної громади органів самоорганізації населення і з цією метою може наділяти їх фінансами та майном.
Також визначається, що держава забезпечує сумірність фінансових ресурсів та обсягу повноважень органів місцевого самоврядування, визначених Конституцією та законами України.
Держава також компенсує витрати органів місцевого самоврядування, спричинені рішеннями органів держвлади.
Територіальна громада безпосередньо або через органи місцевого самоврядування громади, відповідно до закону, зокрема управляє майном, що є в комунальній власності; затверджує бюджет відповідної громади і контролює його виконання; затверджує програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролює їхнє виконання; встановлює місцеві податки і збори.
Обласна районна рада, зокрема затверджує обласний, районний бюджет для виконання спільних проектів, у тому числі за рахунок коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів, та контролює його виконання; затверджує регіональну програму соціально-економічного і культурного розвитку області і контролює її виконання.
Розмежування повноважень між органами місцевого самоврядування громад, районів, областей визначається законом на основі принципу субсидіарності.