Донецька актриса зіграла у Львові трагедію дитини, яка пережила початок війни. ФОТО

Третій поверх будівлі Першого українського театру для дітей та юнацтва у Львові. Кілька місяців тому звичайний кабінет площею 7х4 метри облаштували під "кишенькову сцену". Зал із трьома рядами стільців, що займають половину приміщення, розрахований на 25-30 глядачів. Але 23 червня сюди прийшло удвічі більше. В цей день тут грають прем`єрний моноспектакль "Одкровення Іванки" за твором Марії Матіос "Черевички Божої Матері".
Переглядів: 475
"Не бийте мене більше, і я не буду вмирати!" — донецькі актори львівським глядачам | Фото: gazeta.ua

Виставу демонструють безоплатно, в рамках програми освітньо-мистецького Національного форуму “Донкульт-Мистецькі Надра”, що триває з 16 по 30 червня, повідомляють ”Вікна” з посиланням на gazeta.ua.

Режисер Євген Чистоклетов намагається розсадити інтелігентну львівську публіку, що не насмілюється швидко зайняти останні вільні місця. Приносимо ще пару ослінів, робимо четвертий ряд. І все одно, кілька гостей дивляться виставу стоячи, а кільком, на жаль, доведеться прийти іншим разом. Актрисі для гри лишається простір у півтора метри завглибшки, проте сім метрів завширшки - уздовж стіни. У ролі дівчинки Іванки дружина режисера Ольга Чистоклетова. Торік подружжя було вимушено залишити рідний Донецьк. Обрали для життя Львів і тепер продовжують тут свій сімейний театральний проект. Минулого року вони познайомилися з Марією Матіос, а незадовго перед цим відкрили для себе її творчість.

Назва має підзаголовок: “Замальовки на початку вiйни”. Події твору відбуваються протягом червня 1941-го. Жодного натяку на сучасність, проте асоціацій з актуальними подіями уникнути неможливо. Ольга грає трагедію дитини, що надто гостро переживає відсутність гармонії у Всесвіті: раптову смерть молодшого брата, несправедливе покарання з боку батьків і, зрештою, війну. Вона грає беззахисність і водночас відповідальність дівчинки за інших. Музичний лейтмотив вистави: “Місячна” соната Бетховена і пісня “Because” групи “The Beatles”. Перша передає відчуття самотності героїні, друга - її внутрішнє примирення з дисгармонією. Окремо варто відзначити, що вже немолода актриса абсолютно переконливо грає сільську дівчину-підлітка.

Глядачі прийняли виставу більш, ніж прихильно. Після завершення близько години триває обговорення. Десяток львівських театралів закидують донеччан найрізноманітнішими питаннями. Від очікуваного “Де ви так добре вивчили українську мову?” до “Даруйте за смішне питання, але що ви їсте?”