Цифри у назві організації означають географічні координати – у Донецька та Івано-Франківська вони приблизно ті ж самі. Колись мешканці Донбасу й Криму, а тепер – Івано-Франківська, поставили собі за мету позбутися тавра «внутрішньо переміщені особи», передають ”Вікна” з посиланням на UFRA. Для них жити в цьому місті означає не просити допомоги, а бути самодостатніми й корисними тут. Адже у складі організації – переважно ті, хто був доволі успішним і впевненим у завтрашньому дні до війни.
Засновники познайомилися через соцмережу.
— Якось восени я прокоментувала якийсь пост у групі «Донбасс – это мы», одній з найбільших груп патріотів України, – і відгукнулися кілька людей, які також перебували в Івано-Франківську, – розповідає Наталя Вишневецька з Донецька, яка зараз працює в організації «Тепле місто».
Спершу створили спільноту «Український Донбас. Переселенці в Івано-Франківську», у якій збирали гроші на допомогу військовим та їхнім сім’ям, ділилися порадами з життя в новому місті. 2 листопада зібралися на мітинг проти псевдовиборів у Донецьку і Луганську. Вже невдовзі їм стало тісно в соцмережі.
— Ми вирішили створити організацію, яка б стала містком між державними органами та самими переселенцями, дослідила їхні проблеми та сприяла вирішенню. Всіх нас турбують проблеми житла, роботи, бізнесу – організація має вирішувати ці задачі, — розповідає засновник організації Наталя Вишневецька.
Активісти прагнуть змінити стереотип про переселенців як людей, що лише шукають допомоги.
— Ми хочемо працювати над тим, аби громада прийняла нас, а не тільки виявила жалість. Щоб нас прийняли як людей, які здатні самі вирішувати проблеми і допомагати спільноті, в яку хочуть інтегруватися, – каже співзасновник організації Олеся Архіпова.
Члени організації думають над створенням соціального бізнесу, який би дав робочі місця іншим переселенцям. Конкурувати за роботу з івано-франківцями їм не хочеться. Найамбітніша їхня ідея – організувати будівництво агротехнопарку неподалік міста.
— На цій території мають бути житлові будинки для переселенців і поруч – кілька невеличких ферм, – розповідає Сергій Никоноров. Кілька членів організації мають досвід будівництва екоферм та енергоефективних будинків.
— На гроші, що генерує цей бізнес, можна оплачувати житло в місті або допомагати тим, хто цього потребує. Також бізнес вирішить проблему зайнятості, – додає Наталя Вишневецька.
Ще одна ідея, що народилася в групі, – це дитячий садок для дітей переселенців. Навіть не садок, а клуб розвитку або курси, уточнює Олеся.
Окрім цього, активісти планують створити серію відеороликів для руйнування стереотипів про переселенців, а також телефон гарячої лінії взаємодопомоги.
