Як живеться собакам у “Домі Сірка”. ФОТОРЕПОРТАЖ

Благодійна організація «Дім Сірка», що існує офіційно з 2012 року, сьогодні опікується ветеринарно-реабілітаційним центром Юрія Чорного в Павлівці і частково державним притулком для собак у Калуші. А ще – двома вольєрними притримками, де бездомні тварини мешкають до півроку, поки не знайдуть нового власника. Разом це майже триста собак.
Переглядів: 529
Щомісяця на утримування тварин потрібно близько 40 000 гривень. | Фото: Анна Ільченко

Волонтери «Дому Сірка» привозять харчі – м’ясо, пшеничну крупу і корм, потрібний собакам після операцій, – займаються стерилізацією, лікуванням та щепленнями, а головне – знаходять для тварин господарів, повідомляють ”Вікна” з посиланням на UFRA. Керівник організації Наталя Когут кілька разів на тиждень намотує кілометри між Франківськом, Загвіздям, Павлівкою і Калушем на авто, яке напівжартома називає своїм офісом.

— Мене тато називає собачим прокурором. Закони наші недосконалі, і собак практично неможливо захистити. Травлять, а довести майже нереально. Ви би знали, скільки трупів я перевезла в цій машині на розтин! Але в державній клініці, де його проводять, немає грошей на закупівлю проб на хімікати. Тому ми не можемо поставити точний діагноз, від чого померла собака. Замкнене коло, — каже Наталя.

—Кожні півроку я їжджу на кілька місяців до Італії заробляти гроші, аби було, за що тут жити, — ділиться Наталя Когут.

Волонтери не просто доглядають за собаками, а ще й знаходять їм хазяїнів.

— Якщо люди готові забрати великого собаку, я сама його відвожу. Бувало, возила в Закарпаття – 200 км в один бік, — каже Наталя.

Меценат організації — пан Войтек – виходець з Івано-Франківська. З листопада він допомагає «Дому Сірка». Спочатку дав три тисячі гривень на закупівлю сухого корму і пшеничної крупи.

— А коли ми з ним особисто познайомилися, і він побачив, що тут ніхто нічого не краде, то почав вкладати. Коли побачив притулок у Калуші, захотів допомогти їм у першу чергу. Там собаки були взагалі худі. Як ми почали завозити м’ясо, поправились і вже мають нормальну шерсть. Скелетів немає, — згадує Наталія.

Щомісяця для функціонування притулків потрібно сорок тисяч гривень – на Павлівку і дві вольєрні притримки. Цю суму можна зібрати, якщо дві тисячі людей даватимуть по 20 гривень на місяць.