Як не переплачувати, розраховуючись карткою за кордоном або купуючи речі в іноземних Інтернет-магазинах

Про нестабільність валютного курсу за останній рік мовилося чимало. Причому багато хто помітив на власному досвіді (на жаль, зазвичай, постфактум), що з’явилася відчутна різниця між офіційним курсом НБУ, тим курсом, який банки публікують у себе на сайтах, і тим курсом, за яким знімають гроші з карток під час оплати купленого за кордоном.
Переглядів: 584
Під час мандрівки до, наприклад, Будапешта і розрахунку там гривневою карткою конвертація буде проходити ось як: форинти

Чому ж так відбувається і як не втратити всі гроші під час відпустки, для Forbes роз’яснює Наталія Кузьмич, начальник департаменту розвитку альтернативних каналів і підтримки продажів УкрСиббанку BNP Paribas Group, інформують ”Вікна”.

— Я купила через сайт квитки Air France за 19 000, а за три дні з картки в мене списали 26 000! Чи не забагато заробив на мені банк? – таких історій повно на сайтах й у соцмережах. Однак — банки на таких операціях не заробляють, тут швидше треба сказати «спасибі» послузі DCC і ввічливому сайту, який запропонував вам провести операцію у гривні.

DCC — це dynamic currency conversion, тобто, динамічна конвертація валют. Так, за допомогою DCC магазин (готель, ресторан, прокат авто…) за кордоном буде конвертувати ціну товару або послуги з валюти, у якій вказано ціну (тобто місцевої валюти продавця – наприклад, форинта в Угорщині чи злотого в Польщі), в іншу валюту (наприклад, євро, долар США або гривню). Водночас буде використовуватися обмінний курс, який зазвичай включає в себе плату за обслуговування.

Припустимо, ви приїхали до Кракова з гривневою карткою українського банку (будь-якого!) і вирішили зняти потрібну вам, щоб піти до Вавельського замку, суму злотих у банкоматі. Польський банкомат пропонує такий вибір: зафіксувати суму зняття або у гривні, або в місцевій валюті, рідше – у доларах. Часто українці обирають гривню, що є помилкою.

Так, логіку такого вибору легко пояснити: раз вже в мене на руках гривнева картка, то, напевно, є сенс зафіксувати платіж у «рідній» валюті, щоб не переплачувати за конвертацію. А ось і ні. DCC у цьому разі передбачає потрійну конвертацію: спочатку власник банкомату за власним курсом за гривню з вашої картки купує євро, потім відбувається розрахунок між банками та платіжною системою з подальшою конвертацією всієї суми в євро за курсом… так, ви вгадали, платіжної системи. І лише після цього банк, чия картка у вас у кишені, проводить конвертацію суми з євро у гривню, яку і списує з рахунку. У результаті людина істотно переплачує, бо під час операцій такого типу міжнародна платіжна система виставляє нам як банку зовсім не ту суму, яку ви бачите на екрані польського банкомату.

Те ж саме є справедливим для сум, які ви бачите на моніторі свого домашнього ноутбука, коли купуєте щось в інтернет-магазинах, які «хостяться» за кордоном. Багато сайтів автоматично визначають, у якій країні перебуває їхній користувач, і показують вартість товару відразу у гривні. Як показує практика, клієнт зазвичай не очікує підступу з конвертацією, коли купує в інтернеті. А дарма, уважність тут не завадить.

Іншими словами, DCC є не зовсім відповідною з погляду економії послугою для жителів України. Тож як уникнути зайвих витрат?

По-перше, потрібно забути про вибір гривні для динамічної конвертації.

По-друге, завжди краще спочатку вибирати картку з валютою країни, яку ви маєте намір відвідати. Якщо ж у такій валюті картку в Україні просто не відкрити, оформляйте в банку картку в євро або доларах США. Чому? Під час розрахунків із міжнародними платіжними системами (Visa, MasterCard) банки переводять розрахунки в євро або долари. Тобто, під час мандрівки до, наприклад, Будапешта і розрахунку там гривневою карткою конвертація буде проходити ось як: форинти переводяться в євро, а євро – у гривню. Якщо ж використовувати картку в євро, то однією ланкою в ланцюжку конвертації стане менше. А це автоматично дозволить вам заощадити на різниці курсів.

Гривнева картка, безумовно, також підійде, плюс у неї є перевага у вигляді відсутності обмежень щодо зняття валюти за кордоном. Але потрібно пам’ятати, що курс блокування й курс списання можуть відрізнятися. Зазвичай, заблокована сума трохи більша за ту, що реально списується. Це пояснюється тим, що банки намагаються максимально убезпечити себе від коливань місцевої валюти. У результаті, заблокована на картці сума може на 2–3% перевищувати суму фактичного списання.