Про це тим, хто любить спойлери, розповідає The Telegraph, передає Українська правда. Життя.
Учені з Інституту спільних досліджень гуманітарних наук Університету Квінс, що в Белфасті, розглянули, зокрема, такі детективні романи, як “Смерть на Нілі”, “Убивство в Східному експресі” та “Вбивство Роджера Екройда”.
Їхні висновки були такі. Вбивця у романах Крісті завжди присутній вже в першій половині книги. Скоріше за все, він емоційно повязаний із жертвою, зазвичай це чоловік чи дружина, кревний родич.
Якщо в історії фігурує якийсь тип наземного транспорту, то, вірогідніше за все, вбивця – жінка. Коли ж герої переважно десь пливують – підозрюйте чоловіка.
Якщо жертву задушили – скоріше за все, це зробив чоловік. Якщо трагедія сталася в заміському будинку – 75%, що винна жінка.
Цікаво, що Крісті вживала негативніше забарвлену лексику, коли писала про вбивць-жінок. І викрити зловмисницю частіше допомагала якась буденна річ, тоді як упіймати душогуба-чоловіка частіше вдавалося за допомогою логіки та інформації.
У творах, де справу розплутує ексцентричний бельгієць Еркюль Пуаро, і де жертву було зарізано, убивця з великою частотою згадується вже на початку книжки. У романах про спостережливу стареньку Джейн Марпл, надто коли мотивом злочину виступають гроші або любовна пригода, персонаж-убивця виходить на перший план не одразу.
Дослідження було присвячене 125-річчю Агати Крісті. Як відомо, “Королева детективу” народилася 15-го вересня 1890-го року в графстві Оксфордшир.
Як пише англомовна Вікіпедія, романи Крісті посідають третю в світі сходинку за кількістю публікацій, її випереджають лише твори Вільяма Шекспіра та Біблія. Ще один рекорд тримає її п’єса “Мишоловка”, котра вперше була поставлена в Лондоні в 1952-му році й досі лишається в репертуарі театру.
