У Калуші знову горіла суха трава. Рятувальники нагадують про штрафи

З початку року на Прикарпатті зареєстровано близько півтисячі пожеж сухої трави та стерні. Такі вогневі випадки трапляються як на відкритій території, так і на приватних господарських ділянках. Причиною їх виникнення найчастіше є необережне поводження людей з вогнем або ж недолуге "хазяйнування" на обійстях.
Переглядів: 391

Лише за минулу добу в Івано-Франківській області 13 разів палали суха трава чи стерня. Горіло, зокрема, у Рогатинському, Надвірнянському, Тлумацькому, Галицькому, Тисменицькому, Косівському районах, а також у містах Коломия, Снятин та Калуш.

У Калуші, зокрема, суха трава горіла на вулиці Окружній.

Площа таких займань сягає подекуди сотні метрів квадратних, повідомляють “Вікна” з посиланням на прес-службу Управління ДСНС в Івано-Франківській області.

Про шкоду трав’яних пожеж можна говорити багато. Причому це стосується як неконтрольованого, так і навмисного, контрольованого випалювання, яке нерідко практикується сільськогосподарськими підприємствами для очищення своїх земель для зниження ризиків загорання лісів.

Трав’яні пожежі можуть призводити до суттєвого зниження ґрунтової родючості. Така пожежа не збільшує кількість поживних речовин в ґрунті. Однак при цьому втрачаються азотні сполуки, значна частина яких згоряє в пожежі, і органічна речовина ґрунту - відмерлі, але не розкладені частини рослин. Органічна речовина забезпечує пористість ґрунту, утримує вологу, утримує доступні поживні елементи. Спалювання органічної речовини - це основний фактор зниження ґрунтової родючості.

Нагадаємо, що самовільне випалювання сухої рослинності у смугах відводу автомобільних доріг і залізниці, випалювання стерні, луків, пасовищ, а також опалого листя у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах та поза їх межами без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища, або з порушенням умов такого дозволу тягне за собою адміністративну відповідальність. Штрафні санкції: від 170 до 340 гривень стосовно громадян та від 850 до 1190 гривень – стосовно посадових осіб.